объяснение:
проблеми молоді непокоїли суспільство в усі часи, і тоді, коли люди похилого віку були молодими і коли їх батькам було по вісімнадцять, і вони тільки обирали, якою дорогою їм піти. проблема молоді - одна з основних, тому що, як не банально це звучить, за нею майбутнє.
але чому нам здається, що старше покоління завжди не має рації в тому, що шукає витоки проблем там, де вони на поверхні або шукає їх зовсім не там? напевно, тому, що в сьогоднішньої молоді не так сильно розвинене почуття відповідальності, або воно ще не сильно вкоренилася в молодих душах. коли тобі вісімнадцять років, то здається, що ще все життя попереду, і якщо навіть і зробиш ряд помилок, то є ще багато часу, щоб їх виправити.
але в житті все інакше. мабуть, однією з найактуальніших проблем сучасного українського суспільства є поширення вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підростаючого покоління. зневірені підлітки, які не потрібні ні суспільству, ні собі, намагаються знайти заспокоєння в наркотичному та алкогольному дурмані.
нерозривно пов'язана з наркоманією проблема пошуку себе в житті, втрата відповідальності і майбутнього. проблемою сучасних молодих людей є професійне самовизначення. перед випускником школи стоїть багато питань. яку професію обрати? в який навчальний заклад піти навчатися? чи вистачить у батьків коштів заплатити за навчання? як показують різноманітні опитування, більшість випускників, закінчуючи школу, остаточно не відповіли для себе на всі ці питання. дуже часто рішення приймається вже в останню хвилину, а роздуми про правильність вибору ще певний час продовжують турбувати молоду людину і її батьків.
але, головна проблема ще попереду - це працевлаштування. чи знайде молодий спеціаліст роботу по спеціальності після закінчення навчального закладу? відповідь на це питання не завжди є ствердною. особливо це стосується невеликих міст і містечок..
в україні, на жаль, все по-іншому. однак, не всі їдуть на захід, спокусившись швидким заробітком, багато хто залишається і продовжують тягнути українську науку вперед. оцінять їх? чи не зневіряться вони ось також у своїх силах і чи не будуть шукати вирішення проблем у горезвісних грамах або в літрах? невідомо, але це - ще одна проблема сучасної молоді, і над нею варто дуже серйозно подумати.
дійсно, проблеми, які хвилюють сучасну молодь, різноманітні. сьогоднішні молоді люди набагато дорослішим своїх однолітків 60-х або 70-х років. але це означає також і те, що сьогоднішня молодь розумнішає і розуміє, що сподіватися, окрім як на себе, ні на кого. ось це і є той преломний пункт. зрозумівши це, хтось ступає на слизький шлях забуття, а хтось завзято, з усіх сил продовжує боротися. і ті, хто продовжує боротися, справді заслуговують на повагу.
загалом же, наша сьогоднішня молодь прекрасна. у лавах її ми все-таки бачимо більше студентів, ніж неуків, набагато більше працюючих, аніж наркоманів. і це не може не тішити. пройде час, і сьогоднішні молоді люди будуть вирішувати проблеми молоді 20-х років двадцять першого століття і, напевно, застосують свій досвід, нелегко засвоєний ними на рубежі тисячоліть. а поки вони продовжують жити і радіти життю, і вирішувати нагальні проблеми, по суті, самостійно.
а як же наша влада? чому вона не враховує досвід молодіжної політики розвинених країн світу? невже теперішні можновладці думають, що вони пануватимуть вічно? очевидно, що так більшість і думає. тому достукатись до їхнього сумління безперспективно.
наш порятунок у нашій активності, у нашій участі у громадських, пластових, студентських організаціях. і, безумовно, брати безпосередню участь у виборах і голосувати за тих кандидатів у народні депутати, які на законодавчому рівні розроблять нарешті дієву концепцію захисту національних інте-ресів, як перспективи розвитку української державності, забезпечать доступ молоді до освіти незалежно від її майнового стану, розроблять і приймуть закони щодо і підтримки молодих науковців, соціальної підтримки та соціально-правового захисту молоді, сприяння молоді у вирішенні житлових проблем та підтримки молодих сімей, національно-патріотичного виховання молоді тощо. теперішні вибори – це наш шанс змінити якісний склад верховної ради на таких депутатів, які будуть спроможні внести необхідні законодавчі зміни у сфері молодіжної політики. тільки тоді в української молоді з’явиться перспектива, а в держави - європейське майбутнє.
ответ:КРИЛА АРТЕМА ЛЕТЮЧОГО
Птиця воду п'є, а з себе не випускає. Сам придивлявся, людей питав, і ніхто того не бачив. А чому воно так? Два ока і дзьоб — сказати б, як той рот і ніс, тільки стулені разом. Дві ноги, як у людини, а замість рук — крила. Або ще, приміром, яйця. З яйця вилуплюється птиця, ну й гадюка — вона теж кладе яйця. І з тих яєць вилуплюється мале гаддя. І черепаха так само. Птиця літає, а гадина плазує... Чому? Знову ж таки, як і птицю взяти — птиця птиці не рівня. Котора птиця є швидка, котора повільна, а котора й так собі. З вигляду начеб і птиця, а тільки й слави тієї, що крила — курка в дворі, приміром. За морями-океанами у вирії — вичитав якось у книзі, — де ніколи снігу не випадає і люди срамотою світять, голісінькі ходять (а самі ж чорні та банькаті!), так там птиця струсь водиться. Літати та птиця не може, бо, хоч у неї і є крила, та тії крила їй ні до чого. У неї все в ногах. Ноги довгі й цибаті. І біта через ті ноги струсь швидко. Отак, як кінь. Ну тільки й кінь не всякий за ним уженеться. Хіба що графський огир з економії, може, й наздогнав би. Бо птиця прудка. І на ній можна верхи їздити. А для чого тому струсеві крила й чого його за птицю мати, коли він не літа, — того в книзі не написано.
Сам міркував довго, хотілося своїм розумом дійти, та так і не дійшов. Тільки спантеличився. Питався вчительки, питався, спросивши благословення, батюшки в неділю після служби Божої, а врядника побоявся спитати. І ніхто до пуття не пояснив.
— Видишь, Артем, — всякие бывают животные виды... В зоологии, например...
Не втямив з перших слів і стояв вирячкувато, кліпаючи очима, щоб не образити вчительки. (Воно ж наука там у тій голові, тільки не добереш її, та й не мужикові ж її допоминатися!)
А батюшка засміялися спочатку. І дивились непоро-зуміло, як на пришелепуватого. Чи ти, мовляв, Артеме, сповна розуму? Потім одкашлялись і сказали поважно:
— Бог сотворил, Артем, много чудес, и не постичь тайны сия создания Всевышнего слабому человеческому уму...
Слухав побожні слова батющині й тоскно думав: "Дві ноги і гузно позаду, а води з себе птиця все ж таки не випускає..."
Объяснение:
Я зробила висновок, що коли просиш вибачення і даєш обіцянку, треба її дотриматись. Інакше можна образити оточуючих, або тобі більше ніхто не віритиме