Все люди радуются весне. Им уже надоели снегопады и холода, хочется солнца и тепла. Теперь можно снять тяжелую зимнюю одежду, не опасаясь мороза и вьюги. Но особенно весне рады дети. Как весело играют они под теплыми солнечными лучами, бегают по лужам и пускают кораблики! То здесь, то там звучит веселый детский смех. С наступлением весны весь мир становится ярким и красочным. Закончилось белое безмолвие. Теперь в мире все станет ярко-зеленым, небесно-голубым и сияющим. Появляются первые листья на деревьях, пробивается первая трава, а в реке отражается голубое небо. Это весна.
Объяснение:
ответ
ответ дан
Mrakocid
Наголоси у словах багато важать у живій мові. Наприклад, насИпати і насипАти. На письмі, де не позначено наголосів ці два слова годі розрізнити. А вони значать не одне й те саме. Засвоюючи мову з тексту, читач не може засвоїти правильного наголошення. Найкраще засвоювати правильний наголос з живої мови, з радіо або ТБ, чи на виставі в театрі. У цій царині політика зближення мов наробила чимало шкоди. Мовознавство під зорями Кремля спотворило український наголос у низці слів. Ці спотворення не сприяють розвитку мови, а навпаки збивають з пантелику мовців. Псують наголос у мові також і поети, які заради рими міняють наголос. І то не якісь початківці, а й метри. Пише М. Рильський: “Як же так убого ви живЕте Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні космічної ракЕти Солов’я не в силі зрозуміть?” Якби метри вдавались до редакторів, і редактором був би автор цих рядків, то наведена строфа звучала б так: Як же живетЕ ви так дрімуче, Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні ракет до-зір-ідучих Солов’я не в силі зрозуміть? Наш наголос у словах несетЕ, беретЕ, живетЕ, даєтеЕ на останньому складі. Інакше – це київське койне. ГАРАЗДИ чи ГАРАЗДИ? Слова гаразди і негаразди часті гості сьогодні у ЗМІ. Але на радіо й телебаченні вони, очевидно, часом або й завжди звучить неправильно, бо у словниках нема одностайности щодо наголосу в цих словах.