Гра «Виправляємо плутанину» . Василько повинен був придумати словосполучення із словами, в яких
відбувається спрощення приголосних. Такі слова із словника він виписав, а
далі... По телевізору почався цікавий фільм, і Василько, одним оком
дивлячись у зошит, а другим телевізор, написав:
До
на полотні зображено один з перших днів зими. вона тільки почалася, дощі припинилися і поступилися місцем снігу. двоє дітей вийшли на вулицю, і на їхніх обличчях помітна радість і захват від того, що, нарешті, пішов сніг і накрив все навколо своїм білим покривалом. вони стоять на ґанку і з захопленням дивляться на перший сніг. тепер їх чекають зимові веселощі: катання на санках, лижах і ковзанах, ліплення сніжок та сніговика.
дівчинка так поспішала помилуватися на снігопад, що вискочила в тонкому платтячку, накинувши поверх нього лише шаль. її молодший брат одягнувся тепліше — він стоїть в пальто і зимовій шапці. обличчя дівчинки звернуто вгору, вона посміхається, насолоджуючись змінами у природі. а хлопчик дивиться на те, як сніг вкриває все довкола, зосереджено розмірковуючи над тим, яку з зимових забав обере в першу чергу.
але ці двоє не єдині, хто вийшов привітати перший сніг. сусідський хлопчик теж вибіг на вулицю порадіти снігопаду.
сильного морозу поки немає. це видно по тому, що в невеликій калюжі сніг тане, створюючи на білосніжному килимі чорну пляму.
перехід осені в зиму зображений через використання світлого фону і теплих тонів. старі будинки й брудні вулиці швидко стають білими та ошатними. дивлячись на цю картину, відразу згадуєш ту радість і підйом, які відчуваєш, коли перший сніг йде за твоїм вікном. сюжет її зрозумілий кожному, адже така проста радість, як перший сніг, доступна кожній людині.
митець ніби проводить паралель між дитячою простотою і чистим білим снігом, адже вони ще не розучилися радіти таким речам, як сніжинки, що повільно з неба.