Осене, красуне моя золотава! Ти нагадуєш мені ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у лісових хащах. Опале листя, твій шерех нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. Листопаде, твоя жовта заметіль схожа на вишукане мереживо. Що ж ти так рано до нас прийшла, люба осене? Пташки, не летіть від нас, ще рано вам у вирій. Квіти, залишайтесь такими ж яскравими, як влітку. Ми ще не намилувалися вами. Хмари, не закривайте небо сірим цупким покривалом, а ти, сонечко, виглядай частіше. Синє море, залишайся теплим і лагідним якомога довше! Будь довгою і теплою, щедрою і гарною, красуня-осінь!
Вправа 9. Пропущені букви
1. Скільки ще пісень, ще стільки слів несказаНих у серці(В. Сосюра).
2. З розпечеНими облиЧЧями, облиті потом, замазаНі болотом, метушаться люди коло вогню (М. Коцюбинський).
3. Я попросив Софію розповісти про сім’ю, яка прийняла її по заміЖЖю
(Ю. Збанацький).
4. Його сірі з просиННю очі світились лагідністю і добротою (Ю. Збанацький).
5. Скупе проміННя осіННього сонця самітньо відсвічує немічною прозолотою на білому тілі беріз (О. Донченко).
6. Місяць, другий вже ведеться нескінчеННа та облога (Леся Українка)