Объяснение:Хліб завжди цінується українцями. Усі розуміють, що без хліба людину чекає голод.
Про нього складено багато прислів'їв та приказок. Він усьому голова. Хлібом-сіллю на вишитому рушнику гостинні українці з давніх часів зустрічають дорогих гостей. Вміють випікати смачні та запашні короваї, хлібини, калачі. Наші предки ніколи не залишали на столі крихти хліба. Коли падала хлібина, піднімали її й цілували за життя, що на ньому тримається. Бо зернові рослини, які дають хліб, смачною випічкою та кашами годують людей, а кормом - домашню худобу.
До хліба повинне бути дбайливе ставлення.
У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.
Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути заклик князя
За яку, скажіть , провину
Мусим ми платить данину?!
За що кров з нас смокче Змій Воєводи на двобій!Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхнє прохання та погодився до Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.