Контрольна робота
"Частка.Вигук.Частини мови"
1.В
2.В
3.Б
4.самостійні частини мови мають такі ознаки: слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини), мають лексичне значення, можуть існувати без додаткових слів ( бачу поле, дав гроші, і т.д)
5.Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка служить для з'єднання однорідних членів речення та частин складного речення. і (й), та, та й, а, але, або, чи коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче
6.Вигук — незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Наприклад, ой, ах, ого-го, ну, гей, алло, гайда.
7.із-за, з-поміж, задля, з-посеред, з метою, впродовж, побіля.
8.)сурядні: а, проте, ані, але, чи, або, і, та,
Підрядні: хоч, коли, аби, якщо, щоб ніби, як, що.
9.ото,не, еге, аби, ні, нехай
10. Півень у все горло закричав: “ку-ку-рі-ку”
11.Я ніколи не ходив до музею.
12.із, до
Объяснение:
Твір-розповідь про вчинки людей
Почався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, до однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
Розчулений, він щиро подякував усім нам за до та увагу до його сім’ї.