Сама природа про те, аби все, що є в ній живим, було красивим. красивий ліс, що вдягнувся в зелені шати, красиве поле соняшників, що повернули свої голівки до сонця — всюди присутня краса, що милує око. дитину змалечку привчають бачити й творити красиве, бо потворне не розвиває й не спонукає до злету думки, творчості, прагнень. красивими є не лише речі чи сама природа. красивими є люди, особливо красиві своєю душевною красою. бо такі люди добрі, привітні, вони ніби світяться зсередини. такі люди тримають нашу землю, на них тримається весь світ, отже, саме така краса врятує світ. це краса людяності, краса чистих почуттів, краса думок.
Після зимових холодів летить світла і чарівна весна. Вона пробуджує до життя весь світ, все живе. У природі відбувається багато змін. Повітря наповнене ароматом талого снігу і перших квітів. А навколо стільки звуків, стільки цікавого, а небо таке синє, що здається бездонним. У такий весняний день хочеться довше побути на вулиці, надихатися свіжим повітрям, натішитись теплим сонечком, наслухатися співу струмочків та перших птахів. Діти все це відчувають і дуже хотіли б про все розповісти, висловити свої почуття, але не кожна дитина може це зробити, бо їй бракує слів і вміння правильно побудувати речення, розказати про все, що так хвилює дитячу душу.
.У кнИ-зи сО-рок сто-рИ-нок. У сО-рок скри-пу-чий гО-лос. НА бе-рЕ-зи па-сУть-ся кО-зи. НА бе-рЕ-зи з я-вИ-ли-ся ли-стО-чки.