Question

Знатоки укр. мовы підкреслити граматичні основи, після кожного речення накреслити схему.

1. Стояла та досвітня пора, коли небо ховає в обіймах гори і ще спить на вершинах, мов у колисці (Я. Гоян). 2. Доля зле жартує з тим, хто сподівається задарма вік прожити (Нар. творчість). 3. Чуєш, ненько, моя вічна пісня та, що з дитинства несу через всі літа (М. Ткач). 4. Ніколи не забуду своєї першої дитя¬чої драми, що тяжко й надовго ранила моє серце (М. Міщенко). 5. Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з очей (В. Симоненко). 6. І мовчала струнка дорога, що, здавалося, в небо вела (Л. Костенко). 7. Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина (Панас Мирний). 8. По скляному по¬верху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (М. Коцюбинський). 9. Думкою за любими синами вона ішла, куди ішли вони (М. Бажан ).

Answer 1

Списати речення, розставити розділові знаки. Підкреслити граматичну основу. Вказати вид речення; засоби зв’язку та смислові зв’язки між частинами складносурядного речення. Намалювати схеми тільки до складносурядних речень.

Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало.

Хай вітер дерева колише й співають в садах солов’ї!

Він хотів одразу встати але штурман наказав відпочивати.

То пронесеться над болотами чайка то промайне бистрий баркас.

Встала й весна чорну землю сонну розбудила уквітчала її рястом барвінком укрила і на полі жайворонок соловейко в гаї землю убрану весною вранці зустрічають.

Чи може щось наплутано віками і атом вручено нам безрозсудно рано?

Нічна звивається стежина зітхає море віддалік дурман акацій парком лине роса голубить квітів лик…

Не то осінні води шуміли не то вітер бився в заломах провалля.

Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав шаленіючий дзвін.

Низенький чоловік махнув рукою і машина зупинилася від’їхавши трохи вперед.

Хмари були світлі і усміхнене сонечко лоскотало волосся але за обрієм насувалась грозова хмара.

На порозі стоїть бабуся навкруги тиша скрізь ясно з поля вітерець віє з гаїв холодок дише…