Всі ми люди та неважливо з якої країни. Ми створені бути на землі та допомагати другим. Та нація та країна може бути різною та всерівно ми маємо поважати один одного та любити їх. Це слово любити ми вже чуємо не раз наприклад у своїй сімї ми любимо тата, маму, братика, сестричку,та бабусь дідусь та і так далі. А чому? Ви не запитували себе? Та причим може бути повно твої батьки подарували тобі життя твої бабусі та дідусі подарували життя твоїм батькам та і т. д. В сімї люблять один одного та ми всі люди та повині любити кожного з нас тому це прислів я для нас "любити людей це-щястя
Нещодавно я зі своїми друзями відвідала(в) концерт своєї улюбленої музичної групи. Концерт був на головній пощі нашого міста, на ній було настільки багато людей, що було легко загубитися. Перед початком ми зробили декілька фото на пам'ять, а через декілька хвилин почули музику. Я була(в) у захваті від того, що побачила(в) своїх кумирів. Протягом трьох годин музика гучно звучала на усіх сусідніх вулицях. Спочатку пісня була спокійна, а потім стала енергійна. Я досі згадую ті моменти, вони назавжди запам'яталися мені.
Я вважаю, що у людини може бути лише декілька справжніх друзів: всі інші – це товариші, приятелі та добрі знайомі. З ними цікаво обговорити нові теми, пограти в ігри, пройтись по магазинах, інколи зайти в гості. А в той час, коли випадок потребуватиме чогось більш серйозного, то такі люди просто розчиняються перед очима і ти залишаєшся один-на-один зі своїми проблемами. Такі ситуації допомагають людині визначити хто ж все-таки друг, який залишився поруч, щиро і безкорисно протягнув руку своєї до порівну розділив хвилини щасливого сміху і гіркого жалю.
Яскравим прикладом тому є роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Головний герой – Чіпка Варениченко- на своєму життєвому шляху зустрів два типи людей, яких він вважав за друзів. До першого типу я відношу щирого і доброго Грицька, який з самого початку і до кінця твору не відвертався від Чіпки, по при всі його погані вчинки, а до другого типу - Матню, Лушню й Пацюка. Ці пройдохи-розбишаки і стали приводом до тих же поганих вчинків, а коли прийшов час рятувати Чіпку від небезпеки, вони тільки й того, що й знизували плечима. Тобто, друзями можна вважати багатьох, та чи залишаться вони вірними тобі, коли ти опинишся в біді?
Наприклад, я раніше вважала справжніми друзями багатьох знайомих зі схожими інтересами, тому що завжди мала з ними цікаві розмови і цінувала їх поради. Але трохи згодом зрозуміла, що окрім цього спілкування, дружба охоплює й інші сфери життя. Так, наприклад, звернувшись у складний момент до друзів, я відчула, що більшості просто байдуже до мене.Моєму розчаруванню не було меж. Та ось поряд опинилась людина, яка щиро і безкорисно до мені. Раніше я з нею спілкувалася, але не очікувала з її боку підтримки. Ця подія змінила мої погляди на взаємини між людьми і я зрозуміла, що в житті є багато знайомих і лише декілька справжніх друзів.
Отже, людина як істота суспільна завжди прагнутиме мати якомога більше вірних друзів, та час до й визначити хто ж дійсно стане міцною опорою, а хто безслідно зникне при першій проблемі.