1. Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. 2. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови (практична) і стилістика мовлення (функціональна), їх відмінність.
3. Два рівні володіння українською літературною мовою: мовлення правильне (норми літературної мови) і комунікативно доцільне (змістовність, логічність, багатство, точність, виразність, доречність).
4. Синоніміка і варіативність як базові поняття стилістики і культури мовлення (Види синонімів: фонетичні, лексичні, фразеологічні, морфологічні, синтаксичні).
5. Стилі мовлення. Стилістична норма і стилістична помилка.
6. Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу української мови.
7. Стилістична роль звуковідтворення в художніх текстах (звукові анафора, епіфора, рима, звуконаслідування, звуковідтворення).
8. Милозвучність української мови – характерна ознака всіх її стилів.
9. Орфоепічні норми – правильна вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень і наголосу в словах. Орфоепічні помилки (фонетичні, акцентуаційні, інтонаційні).
10.Вимова голосних звуків та позначення їх на письмі.
11. Вимова приголосних звуків, позначення їх на письмі.
11. Правопис м’якого знака.
12. Правопис апострофа.
13. Правопис слів з ненаголошеними голосними.
14. Правопис слів із подвоєнням та подовженням приголосних.
15. Спрощення у групах приголосних.
16. Правопис слів іншомовного походження.
2)Сонечко заховалось за хмарки. Сонечко ( іменник) заховалось ( дієслово) за хмарки ( додаток)
3) почав дути сильний вітер. Почав дути( дієслово) сильний ( означення) вітер ( іменник)
4) зявилася на небі веселка. Зявилася( дієслово), на небі ( обставина місця), веселка ( іменник)
5) нам засвітило сонце. нам( додаток) засвітило( дієслово) сонце ( іменник)
Іменник підкреслюється 1 лінією
дієслово двума лініями.
означення хвилястою лінією
обставина -.-.-. риска, та крапка, тільки пишеться під словами!