В українській літературній вимові голосні під наголосом вимовляються завжди чітко, плутаються ненаголошений [е] з [и], [и] з [е], написання яких створює складність; [о] з [у] плутають лише перед складом з наголошеним [у] або [і].
Ненаголошені [е], [и] та [о], що перевіряються наголосом У складах з ненаголошеним голосним пишеться та сама буква, що й під наголосом Голубка, бо голуб; розумний, бо розум; великий, бо велич; непримиренний, бо мир.
Ненаголошені [е], [и] та [о],що не перевіряються наголосом Пишемо е, якщо при змінюванні слова неякісний звук випадає або чергується зі в закритому складі Вітер – вітру, камені – камінь, але в кількох дієслівних коренях випадає и: згинати – зігну, починати – почну, проривати – прорву. Пишемо е в кореневих буквосполученнях -ере-, -еле- Берег, стерегти, пелена. Пелехатий, але на межі кореня і суфікса можливе буквосполучення -ери-, -ели-: вели-чезний Пишемо и в кореневих буквосполученнях -ри-, -ли- у словах: Бриніти, гриміти, дрижати, кривавий, криниця, тривати, тривога, глитати Пишемо о, якщо при змінюванні в наступному складі немає наголошеного у чи і Поріг – порога, кожух – кожушина.
У деяких словах (переважно іншомовних) написання ненаголошеного голосного не перевіряється: левада, бензин, бетон, кишеня, пиріг. У таких випадках краще користуватися орфографічним словником.
Це видання здійснено із щедрою підтримкою щирого патріота Івана Пуйо, закинутого долею за океан, де він не забув своєї матерІ-України та її культурно- ОСЕІТНІХ потреб. Живучи в Америці скоро 20 років, автор не може не відзначити високої національної свідомости емігрантів-українців, яка виявляється у підтримці багатьох культурних та наукових проектів. Автор складає найщирішу подяку Іванові Пуйо і закликає молоде покоління української діяспори іти за прикладом старшого. Ширші відомості про Івана Пуйо та про нашу співпрацю читайте на сторінці 479 і 480. А
Найважливіше, що є у кожної людини – це її близькі. На мою думку, сім’я – це найбільший скарб. Я вважаю, що кожен повинен її берегти.По – перше, коли ми приходимо у світ, наші батьки роблять все, для того, щоб ми росли здоровими і щасливими. Тому, що рідні найбільше люблять нас. Підтвердженням цього є те, що вони роблять для благополуччя і радості дітей: навчають ходити, розмовляти, ведуть в садочок та до школи, хочуть, щоб ми були чесними, добрими і справедливими, вкладають частинку своєї душі.По – друге, коли малюки виростають, завжди повертаються у рідний дім. Це засвідчує, що куди б життя не закинуло, і ким би ми не стали, батько й ненька завжди раді нас бачити.Прикладом для мене є моя сім’я. Я виросла у цілковитій любові та щасті. Батьки та сестра – найрідніші для мене. Щоб не трапилось, ці люди завжди готові підтримати, дати мудру пораду. Вони – мій скарб, який хочеться оберігати, який є найцінніший.Звідси можна зробити висновок, що сім'я – скарб кожної людини. Варто пам’ятати про це. Бо найщиріші, найдобріші люди у нашому житті – батьки, брати і сестри та родичі – наша любов.
В українській літературній вимові голосні під наголосом вимовляються завжди чітко, плутаються ненаголошений [е] з [и], [и] з [е], написання яких створює складність; [о] з [у] плутають лише перед складом з наголошеним [у] або [і].
Ненаголошені [е], [и] та [о], що перевіряються наголосом У складах з ненаголошеним голосним пишеться та сама буква, що й під наголосом Голубка, бо голуб; розумний, бо розум; великий, бо велич; непримиренний, бо мир.
Ненаголошені [е], [и] та [о],що не перевіряються наголосом Пишемо е, якщо при змінюванні слова неякісний звук випадає або чергується зі в закритому складі Вітер – вітру, камені – камінь, але в кількох дієслівних коренях випадає и: згинати – зігну, починати – почну, проривати – прорву. Пишемо е в кореневих буквосполученнях -ере-, -еле- Берег, стерегти, пелена. Пелехатий, але на межі кореня і суфікса можливе буквосполучення -ери-, -ели-: вели-чезний Пишемо и в кореневих буквосполученнях -ри-, -ли- у словах: Бриніти, гриміти, дрижати, кривавий, криниця, тривати, тривога, глитати Пишемо о, якщо при змінюванні в наступному складі немає наголошеного у чи і Поріг – порога, кожух – кожушина.У деяких словах (переважно іншомовних) написання ненаголошеного голосного не перевіряється: левада, бензин, бетон, кишеня, пиріг. У таких випадках краще користуватися орфографічним словником.