Укажіть речення, у якому один б дієслова вжито в значенні іншого. А ми могли б поїхати до моря. Б Запишіть тему уроку. в Спробуймо разом розв'язати цю задачу. г Писав би ти охайніше!
Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір’їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з’явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати. ДУМАЮ БУДЕ
Чи є люди, які не знають зайця!Мабуть ні.Зайчика знають і дорослі і маленькі діти.Без нього не обходиться ні одна казка про тварин.Але чому його змальовують як боягуза.Нічого він не боягуз.Просто завдяки своїй лякливості він рятується від ворогів.Зайчик має сіреньке з рудуватим відтінком хутро.Але чому одні зайці взимку біленькі,а інші сіро-руді!Мабуть тому,що існує 2 віди зайчиків.Зайчик-русак,на зиму хутро міняє на світлішиньке і густішиньке.А є ще зайчик-біляк.Цей заєць на зиму змінює хутрона біле,тільки кінчики вух залишаються чорненькими.Всі зайці мають довгіі рухливі вухоньки.Це,мабуть тому,що в них добрий слух.А ще в них коротенький хвостик ,а задні ножички довші за передні.Зайці рослиноїдні тварини.Здавалося б що ж їдять малята!Виявляється,що малят вони годують молоком.Ось така ,ця, гарненька тваринонька. !-замінити на знак питання.
Объяснение:
Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір’їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з’явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати. ДУМАЮ БУДЕ