Хто я? Сижу я і питаю,
Тихо до себе промовляю,
Хоч відповіді сам не знаю
Та все ж в думках її шукаю.
То хто ж я, хто?
Ніхто? Можливо...
Я пустота? Чи що...
Скажи но.
Чи вартий я хоча б піщинки,
Найменшої в світі пилинки,
Чи, може, мов води краплинки,
Що не живуть довше хвилинки?
Та ні, я просто унікал,
Величних армій генерал,
Я все, я Бог, я ідеал,
Я всесвіт, космос і астрал.
Та ні... Хіба я так вважаю?
Я просто все це уявляю.
Я не ніхто, я відчуваю,
Я є не Бог - я точно знаю.
Я лиш проста собі людина,
Така нікчемна я тварина
Чи возвеличена причина...
Багатогранна я картина...
Igro У мене є бабуся. Її звуть Ніна Павлівна. Коли я була ще зовсім маленькою, вона часто залишалася зі мною. $&$&$. Бабуся ніколи не сидить на місці. То вона щось в'яже, то готує їсти, щось пере або складає іграшки, якими я вже не граюся, при цьому її руки все роблять так швидко і так вправно, що здається, їй це зовсім не важко. $&$&$&. Бабусечка дуже любить заплітати мені коси, робити різні зачіски, і її теплі м'які руки дбайливо гладять мене по волоссю. $&$&$&. Мені спокійно і затишно, тому що поруч - моя улюблена бабуся. Я думаю, що в неї золоті руки, бо вона вміє все
не поняла можно на