1. Таким чином, у становленні нового змісту шкільної історичної
освіти й, відповідно, у створенні шкільних навчальних посібників з історії
чітко простежуються три періоди.
2. Отже, історія - це наука про минуле людства.
3. Наприклад, стародавні єгиптяни вели своє літочислення за династіями єгипетських царів — фараонів.
4. На жаль, походження людини є таємницею, як i виникнення життя на
планетi.
5. Зокрема, папа римський Пій XII ще в 1950 p. сказав, що ця теорія заслуговує на серйозний розгляд
Объ У нашому світі стрімко розвиваються різні технології,завдяки яким люди мають комфортне життя. Також людство створює щось нове для того,щоб уникнути забруднень.Наприклад атомну енергетику замінити вітряками чи чимось іншим.Я вважаю,що це добре. Правду кажучи, технології як покращили ,так і погіршили людське життя.Зараз багато людей проводять свій час біля екранів телевізорів або мобільних телефонів.Через це у людей виникають різні захворювання,такі як поганий зір,ожиріння і інші.Нам потрібно використовувати технології,але раціонально.
Мова – це найбільша цінність кожного народу: вона остання надія на виживання в суворих умовах сучасності. Це добро – «життєва схованка людського духу, його багата скарбниця», у яку вкладено й історію, і «сподіванки, розум, досвід, почування», – стверджував Панас Мирний. І кожен новий байт пам’яті збережений у черговому слові: його написанні, змісті й звучанні. Остання характеристика відіграє важливу роль, оскільки нашій мові притаманна багатозначність.
Серцем і виразником душі лексем є наголос, який оживляє й окрилює їх. Залежно від того, на який склад упаде акцент, те й значення слово матиме. Наприклад, «лі́карським» може бути халат, «ліка́рською» – рослина, а «лікарня́ним» – режим, установлений ескулапом. Із вищенаведеного зрозуміло, що значення цих лексем схожі між собою, тому й правильний наголос нелегко знайти. Проте існують такі слова, у яких хибне виділення складу може призвести до непередбачених метаморфоз. Ось так: ві́ха – гілка, якою вказують дорогу, обертається на болотяну рослину – віху́, уживання якої може спричинити смерть. Чи інший приклад омографа: залежно від наголосу збірка карт, що називається «а́тлас», перетворюється на сувій блискучої й шовковистої тканини – атла́су. А таких слів багато, ось лише невеликий зразок: лу́па і лупа́, лю́дський і людськи́й, сі́м’я і сім’я́, о́рган і орга́н. Розрізнення значень слів – одна з функцій наголошування.
Наступна властивість, якою наділений акцент, – можливість зрозуміти, до якого відмінка чи категорії числа іменника належить лексема. Побачте відмінність між «я не бачу своєї руки́» і «в мене холонуть ру́ки». Різницю добре чути, якщо прочитати вирази вголос.
А ще наголошування – ключ для розрізнення паронімів: «недото́рканий» і «недоторка́нний». По-перше, це різні частини мови: прикметник і дієприкметник відповідно. А по-друге, «недото́рканою» може бути нова, тільки що надрукована книга, якої ще ніхто не розгортав; а «недоторка́нними» – видатні пам’ятки, що зберігаються в музеях під склом.
Отже, неправильно поставлений акцент руйнує ціле слово й позбавляє його самостійності. Саме так нищимо рідну мову зсередини. Якщо ж будемо вживати лексеми з наголосами в потрібних місцях, то наше мовлення буде красивим і правильним.
Объяснение:
выбери из этого предложения и будет есе