Якби я був президентом нашої країни, видала б такий наказ:
всі уроки у школах повинні обов язково цікавими.
Уроки природознавства проводити лише на природі. Хоч раз на місяць виїзджати туди, де знаходиться те, що вивчається: у ліс, в степ, на річку.
Уроки математики проводити з використанням комп ютера.
На мові - розгадувати загадки і кросворди за правилами. Тоді було б легше і цікавіше їх запам ятати.
Іноземну мову вивчати за мультфільмами іншомовними. Вважаю, тоді уроки англійської полюбили би усі.
На перервах для всіх бажаючих відчинила би спортивні зали, шоб можна було пограти у м яча, повисіти на перекладині або просто поплигати.
Ось тоді би не було предметів, яких не люблять учні, і на перервах чергові не тягли би бешкетників до директора.
або
якщо я б був президентом я зробив б більше екскурсій . додав у українську мову більше поетів . долучав дітей до сучасної техніки .щоб вчителька показувала на сенсорних дошках. та щоб у діти на фізкультурі вивчали більше видів спорту.
Щоосені ми з батьками ходимо за місто по гриби. За нашим містечком є невеличкий лісок, у якому дуже гарна природа. Ми сідаємо в машину, набираємо кошиків та відправляємось у маленьку подорож. Потім, довго гуляючи, шукаємо гриби. Це дуже весело та захопливо. Ніколи не знаєш, де і який грибочок тобі трапиться. Назбиравши грибів, ми йдемо до машини та розкладаємо столик.
Поки мама готує для нас їжу, ми з татом перебираємо гриби. Тато – справжній грибник. Він напрочуд добре знається на різних сортах цих рослин, тому їсти гриби нам ніколи не було страшно. Коли грибочки перебрані, ми відправляємось додому. Вдома матуся консервує гриби та жарить їх з картоплею. Смажені лісові грибочки наповнюють чарівними ароматами нашу оселю. Похід по гриби зближує нашу родину та дарує нові емоції.