великдень — найбільше християнське свято. цей день вважається днем воскресіння ісуса христа і має ще одну назву — пасха.
святкувати пасху в україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. за біблійним сюжетом, ісус христос воскрес рано-вранці, i це воскресіння
великим землетрусом: ангел небесний відвалив камінь від дверей гробу господнього. на світанку жінки-мироносиці марія магдалина, марiя, мати якова та соломонія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло ісуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився
ангел i сповістив про воскресіння господнє.
дата великодня має випадати на першу неділю після першої весняної повні місяця, яка наступає після весняного рівнодення. якщо станеться так, що на цю неділю припаде й єврейська пасха, то святкування великодня переноситься на наступну неділю. щоб
уникнути помилки при визначенні великоднеї неділі, постановлено також, що єпископ олександрії повинен повідомляти дату великодня щороку наперед.
сподіваюся, підійде щось таке)
цього року зима видалася морозною й сніжною. настав березень, але зима ще нотувала віхолами. здавалося, що холоди ніколи не покинуть наш край, та одногодня раптом потеплішало. ріка зламала кригу, наступного дня вода очистилася під льоду, і на легкому човні без весел і вітрил припливла в наш край
весна. місяць квітень кинувся їй назустріч і став вибачатися, що погано підготувався до її приходу: розтопив не всі кучугури снігу, позаливав низини водою, не підстелив під ноги зелені килими. на ті слова весна тільки посміхнулася, зійшла на землю, махнула рукавами своєї чудової сукні, і сталося
диво. над землею розлилося тепло, на вільних від снігу галявинах з’явилися перші квіти, а береза від радості заплакала солодкими сльозами.
Малий герб України
Малий герб України являє собою синій щит з золотим знаком князівства Володимира (тризуб).
З далеких часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Його зображення археологи зустрічали в багатьох пам'ятки культури, датованих першими століттями нашої ери. Перша згадка в літописах про такі знаки належить Х століття.
У часи Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком. Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при складанні договору з візантійцями мали свої печатки з трезубцами. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) чеканив тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет правителя, а з іншого - тризуб.
Дата прийняття: 19.02.1992 р.