Творець українського бренду Зовні Іван Малкович нагадує мені шкільного вчителя. Він вискочолий, із запитливо зведеними бровами й проникливими карими очима. Іноді, цей видатний чоловік ходить по вулицях Києва і виглядає приязним, ліричним, не пафосним, із заклопотано - рішучим виразом обличчя. Колеги часто говорять, що цей автор - упорядник дуже енергійний і наполеглевий, говіркий. Про нього багато разів розповідалося у газетах. Одного разу, у Івана Малковича взяли інтерв'ю. Він розповів, що бурхливий прорив почався з видання семитомних пригод Гаррі Поттера. Не дивлячись на купи проблем, Іван Малкович отримав дозвіл на власну версію книги. Після створення більшості ілюстрацій видатний автор пишався, що Дж. Роулінг тримала в руках саме українське видання своєї книжки. Я вважаю, що такі люди, як Іван до юним і дорослим читачам краще зрозуміти ідею та основну думку видатних творів. Таким чином, можна читати книжки, не дивлячись телебачення і при цьому навчати себе чомусь і розуміти, що хотів донести до нас автор.
Осень за окном Это большое счастье, что мы живем на такой географической широте, где есть целых четыре времени года - прекрасные и непохожие между собой. Все они дарят нам свою красоту. Осень считается наиболее своенравным, видимо, из изменчивость осенней погоды. Так светит нежаркое солнце, то капает печальный дождь, то стоят серые пасмурные дни, то дует сильный ветер ... Однако есть в осени величавая созрела красота. В сентябре и в начале октября природа пышная, яркая: деревья меняют изношено уже зеленый наряд на роскошные золотые одежды, украшенные ярко-желтыми и красными украшениями. Жара Стоят теплые ясные дни, погода мягкая, так и хочется бродить тихими улочками и любоваться красотой, что окружает тебя. Глаза разбегаются от обилия цветов! Зацветают осенние цветы - астры, георгины, и до сих пор плывет в воздухе аромат роз. В пору бабьего лета все вокруг покрыто причудливыми сеточками-паутиной. И когда пройдет легкий дождик, его капли путаются в них и сверкают на солнце, не смочив творения пауков. А потом осень становится печальной. Медленно опадают листья с деревьев, превращаясь в мягкий ковер, шуршит под ногами. А если вдруг ударит хоть легкий мороз, большинство деревьев роняют все листья одновременно. До следующей весны отправляются птицы в теплые края. Становится холоднее, и поэтому не хочется дождя, а идет дождь чаще и чаще. И ветер усиливается. Еще солнце заходит все раньше, на улице холодно и неуютно. И осень, прощаясь с нами, незаметно переходит в зиму ...
Зовні Іван Малкович нагадує мені шкільного вчителя. Він вискочолий, із запитливо зведеними бровами й проникливими карими очима. Іноді, цей видатний чоловік ходить по вулицях Києва і виглядає приязним, ліричним, не пафосним, із заклопотано - рішучим виразом обличчя. Колеги часто говорять, що цей автор - упорядник дуже енергійний і наполеглевий, говіркий.
Про нього багато разів розповідалося у газетах. Одного разу, у Івана Малковича взяли інтерв'ю. Він розповів, що бурхливий прорив почався з видання семитомних пригод Гаррі Поттера. Не дивлячись на купи проблем, Іван Малкович отримав дозвіл на власну версію книги. Після створення більшості ілюстрацій видатний автор пишався, що Дж. Роулінг тримала в руках саме українське видання своєї книжки.
Я вважаю, що такі люди, як Іван до юним і дорослим читачам краще зрозуміти ідею та основну думку видатних творів. Таким чином, можна читати книжки, не дивлячись телебачення і при цьому навчати себе чомусь і розуміти, що хотів донести до нас автор.