В нашому суспільстві зараз багато несправедливості та жорстокості. Я вважаю, що це не може продовжуватися ще тривалий час. Вірю – все зміниться. Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне до слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, де більш нема безхатченків : ні людей, ні тварин.Я хочу жити у світі, в якому модно не скуповувати коштовності, а віддавати велику частину заробленного на справи добра та милосердя.
Україна - спільний дім для представників багатьох націй. Статистика свідчить, що мов, якими розмовляє більше тисячі осіб, в Україні налічується аж сорок три, а загальна кількість мов, якими розмовляють громадяни України - біля ста тридцяти. Найбільш розповсюдженими мовами в України є українська та російська. В окремих регіонах активно вживаються молдовська, румунська, гагаузька, кримськотатарська, болгарська, угорська, польська, циганська, дві єврейські мови - ідиш та іврит. Тобто, Україна - дуже багатонаціональна і багатомовна держава, тому плутати поняття "народ" і "нація" некоректно. Якою б мовою не розмовляла людина, що живе в Україні, вона є часткою українського народу, членом українського суспільства.
Державна мова в Україні - українська. Ця мова є обов'язковою для вживання у державних установах, нею написані закони. Не для всіх громадян нашої держави українська мова є рідною або основною. Мільйони людей в Україні є двомовними або полімовними, тобто знають кілька мов. Це цілком природно у країні, де живуть представники багатьох націй, які розмовляють багатьма мовами. Тому українська мова об'єднує народ і певною мірою служить мовою міжнаціонального спілкування. Володіння українською мовою є обов'язковим для людей, що працюють в деяких галузях або на певних посадах, наприклад, у органах влади, поліції, в медицині, освіті, тощо. Це також цілком зрозуміло.
Тому вивчати державну мову необхідно, хоча б тому, що ми живемо в Україні, а ще тому що чим більше мов знає людина, тим краще.
Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне до слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, де більш нема безхатченків : ні людей, ні тварин.Я хочу жити у світі, в якому модно не скуповувати коштовності, а віддавати велику частину заробленного на справи добра та милосердя.