Моє місто
Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю.
Колись, у сиву давнину, в степу виникла невеличка фортеця. її збудували козаки, які мужньо захищали свій народ від татар. Закінчилась війна, фортеця перетворилася спочатку на містечко, а потім на велике місто — справжній промисловий і культурний центр. У ньому є багато проспектів з красивими будинками, театри і кінотеатри, зоопарк, парки відпочинку. Я своє місто дуже люблю
- Привет! Я Миша. Ты из какого города приехал?
- Я из Ростова-на-Дону. А ты?
- А я из Красноярска.
- В Сибири! Как интересно! Я в Сибири вообще еще не бывал. А ты бывал в Ростове когда-нибудь?
- Однажды я был в Таганроге у родственников. Мы летели самолетом. И самолет садился в Ростове, а оттуда мы ехали в Таганрог на машине.
- То есть ты был у нас проездом!
Ага! Правда, города почти не видел. Тогда уже темно было. И когда назад в аэропорт ехали, то тоже видел Ростов только мельком. Большой город!
- А в Красноярске есть река? Извини, я не очень хорошо географию знаю.
- Да, конечно! Енисей! Водная артерия Восточной Сибири!
- А у нас Дон, как из названия ясно!
- Ага, а в Таганроге – там и море есть. Азовское.
- Искупаться успел?
- Да! Мы в августе прилетали, во второй половине. У нас в Красноярске вечера уже прохладными стали, а в Таганроге – жара!