Ми не можемо побачити час, але саме з його до ми вимірюємо наше життя. Виходить, що час існує, хоча його не можна помацати руками. Також його не можна розтягнути, прискорити або стиснути за власним бажанням. Але іноді нам здається, що час йде так повільно! Наприклад, коли чекаєш кінця уроку. А веселий день, повний розваг, проходить так швидко! Тому мені важко повірити, що години і хвилини завжди однакові.
Вважається, що ми не можемо керувати часом. Наприклад, я не можу повернутися в вчорашній день і відповісти на минулому уроці краще, ніж я вже відповів. Або відправитися в середньовіччя і поспілкуватися там з лицарями. Та епоха вже в минулому.
Але все одно я можу керувати часом, хоча б частково. Можна запланувати свої справи і встигнути все, що потрібно. Можна провести час корисно: у навчанні, спорті, читанні книг та інших важливих заняттях. А можна витратити його даремно. Люди часто скаржаться, що їм не вистачає часу, а самі витрачають його на плітки і порожні розваги. Хтось дивиться по телевізору все підряд, а хтось щодня з головою занурюється в комп’ютерні ігри.
Зате всі люди відчувають цінність хвилин і секунд коли, наприклад, чекають «Швидку до викликану до хворого. Або коли на місце пожежі поспішають співробітники МНС. Людина також цінує час, коли запізнюється на поїзд або не встигає щось зробити. Іноді не вистачає якоїсь однієї хвилинки ! От якби забрати цю хвилину у того, хто її витратив би даремно і передати тому, кому вона дуже потрібна! Але, на жаль, так не буває.
В глибоко
високо, широко, глибоко - у цих словах наголошений перший склад