Мрія — це неначе сценарій, а ми — режисери. Людина має право створити все, що захоче, вигадати найдивовижніші обставини, зануритися в неймовірні пригоди й, урешті-решт, відчути себе володарем світу. Але, на жаль, найчастіше сценарій залишається лише сценарієм, купою паперу з ідеальною моделлю життя. А ми вже починаємо свято вірити, що живемо в казці.Ще з самого малечку ми про щось мріяли. Хтось хотів бути спортсменом, хтось мати круту машину чи багато гарних речей. Час йде, а ми все продовжуємо мріяти та на жаль, багато людей так і не досягли бажаного. Зараз я хочу разом з вами поміркувати, що краще: жити мріями чи будувати плани, які ми будемо втілювати у життя?
Ми знаємо, що ніхто не досягав бажаного не роблячи щось для цього. Тому, коли ми бачимо успішну людину ми повинні розуміти, що задля досягнення своєї мети вона дуже багато працювала. Так і ми, якщо хочемо не просто мріяти, а мати те, про що мріємо повинні наполегливо працюват
Був собі хлопчик. Його звали___. Він був бешкетником. Завжди ставив підніжки (особливо однокласникам),не слухався батьків. Одного разу його батьки залишили вдома та сказали:"Прочитай хоча б 3 сторінки та не бешкетуй". І пішли. Він же нічого не прочитав ,а пізніше батьки прийшли. Мати перевіряє а він бекає. Тато вирішив його наказати ні якого компютера і телевізора. Далі він пішов ганяти у футбол,і баче гном. Він спочатку здивувався а потім вирішив побуцати маленького чоловічка мячем. Після тагого гном зказав чарівні слова і хлопчик став маленьким. Ось потім крихітний чарівник зни, а___ залишився. Доді хлопець надумав знайти того гнома,через три дні він нарешті його знайшов та сказав: -Будь ласка,разчаруй мене! Я буду вихованим. Обіцяю! Гном уважно подивився йому у очі та ласкаво сказав: -Гаразд. Але якщо ти будеш бешкетним хлопчиком,тоді я тебе зачарую знов! -Домовились... Гномик махнув рукою,__ став великим, а маленький чарівник зник. Потім хлопчик вже був вихованим, слухався батьків,івчив уроки,і навіть не бешкетував.
Посеред лісової тиші, чути тільки, як цвірінькають пташки. Снігу стільки натрусило, І так замело землю, що ні одна пташка не в змозі, знайти собі що небудь поїсти. І літають навкруги пташки, цвірінькають, цвірінькають, а сніг мете і мете. Зачув , як кличуть на до пташки Медвіть. Прийшов і каже до Горобини: будь добра, нагодуй пташок’ А Горобина відповідає: потруси за гілочку і смакуйте на здлровя. Медвідь підійшов, потрусив за гілочки, горобина щедро всипала землю, пташки поїли і у лісі знову запанувала тиша.
Мрія — це неначе сценарій, а ми — режисери. Людина має право створити все, що захоче, вигадати найдивовижніші обставини, зануритися в неймовірні пригоди й, урешті-решт, відчути себе володарем світу. Але, на жаль, найчастіше сценарій залишається лише сценарієм, купою паперу з ідеальною моделлю життя. А ми вже починаємо свято вірити, що живемо в казці.Ще з самого малечку ми про щось мріяли. Хтось хотів бути спортсменом, хтось мати круту машину чи багато гарних речей. Час йде, а ми все продовжуємо мріяти та на жаль, багато людей так і не досягли бажаного. Зараз я хочу разом з вами поміркувати, що краще: жити мріями чи будувати плани, які ми будемо втілювати у життя?
Ми знаємо, що ніхто не досягав бажаного не роблячи щось для цього. Тому, коли ми бачимо успішну людину ми повинні розуміти, що задля досягнення своєї мети вона дуже багато працювала. Так і ми, якщо хочемо не просто мріяти, а мати те, про що мріємо повинні наполегливо працюват