займенник — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. відповідає на питання хто? , що? , який? чий? .
в українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками або числівниками.за значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на три групи:
ті, що співвідносяться з іменниками (відпові на питання хто? , що? )ті, що співвідносяться з прикметниками (відпові на питання який? чий? )ті, що співвідносяться з числівниками (відпові на питання скільки? котрий? ) у реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники.
Я би хотів бути схожим на тата,він ремонтуе все.Занімається спортом.Коли я слухаюся він мені купить морожино,мій тато найкращий!