Спишіть спочатку означено-особові, а потім - неозначено-особові речення. Підкресліть головні члени речення, надпишіть над ними особу й час. 1. Йдемо удвох під вечір по стежині (Л. Костенко). 2. Пишу тобі рядки привіту крильми найперших журавлів (М. Боровко). 3. Назавжди залишаюся отут, в низовині не звітрених ще квітів (С. Осика). 4. Той монастир недавно збудували (Л. Костенко). 5. П’ятьох старшин козацьких розп’яли (Л. Костенко). 6. Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладіть (Л. Костенко). 7. Нам наказують зайняти висоту (В. Кучер).
Калина - символ нашого народу. Вона дуже гарна у всі пори року.
Калина – гарне дерево.
Воно чудове навесні, коли квітує білим цвітом. Цвіту дуже багато, тому майже не видно зелених листочків. Влітку воно пишно вкрите зеленими різьбленими листочками. Потім на гілках появляються кетяги малих круглих ягід. Спочатку вони зеленого кольору. Восени наливаються гіркуватим соком та червоним рум'янцем. Після перших заморозків ягоди морщаться, проте стають дуже солодкими, тому їх полюбляють їсти пташки.
Вродливих дівчат у народній творчості часто порівнювали з калиною.