Жили собі в країні знань дві частини мови Іменник та Прикметник. І були вони добрими друзями. В кожного була своя роль, своє значення в українській мові.
Та якось, одного разу вирішив Прикметник, що він головніше від Іменника. Образився Іменник і вони посварилися.
Зовсім погано стало Прикметнику без Іменника, зрозумів він свою помилку.
І пішов до Іменника просити пробачення.
Прийшов і говорить: " Без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не можна нічого зрозуміти.Пробач мені ". І звичайно Іменник пробачив Прикметника.
І стали вони знову друзями. Але тепер кожен з них розуміє свою роль в країні знань і поважає іншого.
Людина-це творець нації. Кожна особистість творить сама себе, потім уже свій рід і державу. Тому, на мою думку, по народу можна судити про рівень культури в країні. Вихованість та інтелект людини складають перше враження при спілкуванні . Ці риси справді дуже важливі. Завдяки гарним манерам людина може мати велике коло друзів, а, можливо, і прихильників.
Людина повинна поводити себе так, щоб з неї брали приклад її діти та оточуючі. Культура однієї особи творить культуру всієї нації..
Я вважаю, що ми повинні вчитись етикету, правильної поведінки та вміння спілкування. Лише тоді буде процвітати нація, коли громадяни добрі один до одного та можуть знайти гармонію, як з природою і навколишнім середовищем, так і з іншими людьми.