Майбутня професія - вчитель музики з дитинства я мріяла стати вчителеммузики,економістом,бухгалтером,фармацевтом.але коли я вступила у музичну школу і провчилася декілька років,я зрозуміла,що дійсно хочу стати вчителем музики,а саме навчати дітей грі на скрипці.мені здається, що це найгуманніша в світі професія. учитель несе людям не тільки знання, він несе ще доброту і правду. вчителі — дуже принципові люди. вони повинні жити так, як вчать, відкрито і чесно, адже на них дивляться всі. ми всі отримуємо «путівку в життя» від них, і неможливо відокремити спеціальність учителя від спеціальності вихователя.мені здається, неможливо говорити неправду, коли на тебе дивляться дитячі очі. від вчителя залежить дуже багато в майбутньому їх учнів. вони своїм прикладом, своїми принципами, своїм життям показують, як жити. але вчитель — це не тільки відповідальна, але й дуже нервова робота. скільки терпіння і такту треба мати, щоб змусити юних непослух слухати себе, щоб у їх головах відклалося уявлення про музику!
Мої батьки — прихильники здорового життя. І коли ми виїжджаємо за місто, багато уваги приділяють фізичній активності. Батько з мамою бігають кроси вздовж річки, купаються до пізньої осені. Звісно, й мене намагаються привчити до цього. Я відмовлявся(-лася) купатися восени. Але коли почув(ла), що Даринка Лисенко, моя сусідка по квартирі, кутається з батьками в ополонці, я теж зацікавився(-лась). І ось у жовтні ми виїхали з батьками на беріг річки. Погода була чудова: сонечко пригрівало, наче у серпні, тільки жовте листя нагадувало, яка зараз пора року. Батьки мої дуже здивувалися, коли я почав(ла) розминатися без нагадування. Потім пробіг(ла) разом з ними деяку відстань. Найбільше здивувало їх моє бажання викупатися. Мама не на жарт сполохалась і сказала, що категорично забороняє мені навіть наближатися до води, запевняючи, що для купання у таку пору треба готуватися ще влітку. Але батько несподівано підтримав мене. Що сказати? Вода мене обпалила. Був я в річці лічені хвилини, але наступного дня не міг(не могла) піднятися з ліжка, щоб піти до школи. Мене трусило, мабуть, від температури, з носу лило, з очей капали сльози. Звісно, почав(ла) кашляти. Поки я одужував(ла), у мене був час, щоб все обміркувати. Одного мого бажання зрівнятися з Даринкою Лисенко замало. По-перше, мама має рацію: загартовування треба починати влітку. По-друге, треба готувати своє тіло не тільки для холоду, але і для серйозних фізичних навантажень. Попри все моє бажання я не міг(не могла) пригадати, коли я востаннє робив ранкову зарядку. Я не любив(не любила) бігати на уроках з фізкультури. По-третє, щоб досягти мети, треба чітко дотримуватися режиму, розпорядку дня. Не сидіти до пізнього вечора біля комп'ютера або телевізора, а вийти перед сном подихати свіжим повітрям, лягати спати в один той самий час. Тоді не треба буде мене будити вранці з такою наполегливістю, як мама. Даринка займається в секції боротьби — це у дівчат вважається дуже модним захопленням. А я дивлюсь спортивні змагання лише по телебаченню, сидячи у своєму улюбленому кріслі і поїдаючи цукерки. Треба сказати, що я здолав(ла) свою застуду швидко. Я став(ла) іншою людиною. Я почав(ла) змінюватися. Я з повним правом можу назвати себе прибічником здорового життя.
Объяснение:
Запахло святом і засніженим бульваром
Йду в Новий Рік під світлом ліхтарів
Здається, я потрапила під чари
Зими.
І снігопад у парк забрів
Він срібно-лагідні вивішує красоти
Зима захоплює і вже не відпуска.
Я сніг люблю на колір і на дотик
Люблю свята.
«Із Новим Роком», – це шепочуться ялинки
«З Різдвом», – співають янгольські хори.
Люблю ось так гуляти парком взимку
І розглядати тіні й кольори.
Із Новим Роком!
Хай все буде по-новому.
З Різдвом!
Це час, коли збуваються дива.
Любові всім!
Нехай вона казково
Весь світ лише собою покрива.