1. У якому рядку складнопідрядне речення містить неоднорідні підрядні частини? а) Коли музика затихла, хлопець відчув чудне заворушення, якусь глибоку турботу, бо мотив завмер недокінчений (В. Підмогильний);
б) Я падаю в натоптані сіном санки, і ось уже кінь виносить нас у широкий засніжений світ, де у паморозі срібно туманіють верби, а річка погойдує переспілі китиці очерету (М.Стельмах);
в) Через одчинені двері примітила, як марево грає над вербами, над городами, як білі хмари пливуть по небі (І. Нечуй-Левицький).
2. У якому рядку речення охарактеризовано правильно?
Ждан, що став тепер не тільки конюшим, а й сокольничим, віз на лівії руці двох соколів, на голови яких були натягнуті шкіряні ковпаки — карналі, що затуляли птахам очі (В. Малик).
а) складнопідрядне речення з підрядними означальними;
б) речення з однорідною підрядністю, складається з п'яти частин;
в) речення з неоднорідною та послідовною підрядністю.
Визначте зайве речення.
а) Усі знають, що кенгуру живуть в Австралії, де зазвичай дуже спекотно ;
б) Австралія - найпосушливіший континент, на якому чимало території займають пустелі, де багато річок та озер надовго пересихають;
в)Проте досі ніхто не може визначити, як кенгуру знаходять воду, чому вони добувають її саме таким чином.
2. Визначте тип підрядності у поданих реченнях. Варіанти відповідей запишіть:
1 - однорідна підрядність;
2 - неоднорідна підрядність;
3 - послідовна підрядність;
4 - змішаного типу.
1. Шевченківський форум у Києві засвідчив, з яким подивом відкривають Шевченкову поезію в близьких і далеких країнах, яке враження справляє енергія "Кобзаря" на кожного, хто потрапляє в його силове поле (О.Гончар). 2. Денис повернув голову туди, де мало бути його село, і довго вдивлявся в той бік, доки не побачив Беєву гору (Г.Тютюнник). 3. У городі, де грають струни п'яні, де вічний шум, де вічна суєта, я згадую слова твої неждані (М.Рильський). 4. Постояв біля Неви, помилувався сфінксами, які сьогодні були кумедно хмурими, бо розтавала паморозь, пригріта сонцем, і почвалав на величезний постійний міст через Неву (В. Шевчук). 5. Коли зграя залетить далеко і в тумані стане тихо, я зупиняюся й наслухаю, що робиться попереду (Г. Тютюнник).
3. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Визначте види підрядних та засоби зв'язку частин речень. Накресліть схеми речень.
1. І хоч не видно було в небі блискавиць не лунало громове рокотання та відчувалося що надходить злива (А. Шиян). 2. З двох людей що посварилися винен той хт о розумніший (В. Гюго). 3. Напитай мені , брате, хату що б корінням росла з Дніпра і що б вікнами для добра слала пісню свою багату (М. Боровко). 4. Тепер чекай коли насниться літо і спогади у серці оживут ь (І. Турчин). 5. На твоєму людському шлях у каміння яке ти повинен прибрати що б тим хто за тобою було легше (В.Сухомлинський). 6. І якщо ми нарешті зрозуміли що треба берегти природу то давно треба зрозуміти що екологія мови - це екологія наших душ (Г. Нудьга).
4. Дослідження-трансформація
• Із простих речень з відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами, змоделювати складнопідрядні. Визначити тип підрядної частини. Накреслити схеми.
1. Байдикуючи, ми вчимося робити зло. 2. До істини йдемо, сумніваючись (Зі збірника афоризмів). 3. Прийнявши християнство, народ зберіг прихильність до давніх слов’янських звичаїв (Ю. Беличек). 4. Блукаючи осінніми аллеями Качанівки, відчуваєш довкола присутність великих людей (В. Панченко). 5. Видаючи бажане за дійсне, треба бути щирим у бажанні людині добра (А. Коваль). 6. Дорога, розігріта за день, парувала (В. Думанський).
Лінгвістичний експеримент (заміна мовних одиниць співвідносними — синонімічними)
• Дібрати синтаксичні синоніми до поданих речень у формі складнопідрядних речень, які б виражали зазначені смислові відношення. Визначити вид складнопідрядних речень.
(Зразок. Індіанці для здобуття прихильності вогню приносили йому в жертву жменю тютюну (З енц.).
1. Індіанці, щоб здобути прихильність вогню, приносили йому в жертву жменю тютюну (цільові відношення). 2. Індіанці приносили в жертву вогню жменю тютюну, бо хотіли здобути його прихильність (причинові відношення).) Причинові, наслідкові відношення: Величезні діаманти Атлантичного океану довкола гирла Амазонки видаються корич- невими й зеленими із-за змішування морської води з річковою (З енц.). Часові відношення: Будівництво метрополітену в Києві розпочалося аж після Другої світової війни (З енц.). Часові, умовні відношення: Під час відвідування цього благословенного краю можна зазирнути в завтрашній день, сповнений новизни, неспокою й наснаги (О. Ірванець). Умовні відношення: Багато чого можна з’ясувати після заглиблення в мовну давнину (А. Матвієнко). • Назвати засоби зв’язку, визначити вид їх (підрядний сполучник чи сполучне слово).
Наша пам’ять – дивовижний інструмент. Дещо ми забуваємо майже одразу, а дещо впивається в нашу душу настільки глибоко, що позабути це здається неможливим. Ми кажемо: «я не забуду цього ніколи» насправді не знаючи, чи не зітре якась майбутня подія попередньої. І не тому, що людина така забудькувата істота, а тому що тут спрацьовує одвічний закон: ми віримо лиш у те, в що хочемо вірити; ми пам’ятаємо лише те, що хочемо пам’ятати. І нема тут несправедливості, не звинуватиш тут когось у байдужості – є лише людська пам’ять, яка не може тримати у собі все, як не крути. Нам легше забути, ніж пам’ятати.
Наше минуле – це досвід. Досвід, який ти переймаєш у своїх батьків, дідів, у свого народу. І якби ми не мали цього досвіду, то чи змогли б жити без помилок? Хіба таке можливо? Ні. Не були б зроблені тисячі відкриттів, бо вчені-сучасники не мали б інформації від своїх попередників, ми б не мали звичаїв, традицій, менталітету, форм поведінки... Ми б не мали історії! А як писав О. Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».
Ми живемо у непростий час. В час, коли гроші важливіші за моральні цінності, коли аморальність стає нормою життя. І, здається, ніщо не може зупинити цього руйнівного колеса. Про яку пам’ять славного минулого можна казати, якщо ми забуваємо очевидні речі: любов до Батьківщини, пошану до старших, цінність і красу рідної мови... Сьогоднішня молодь, як приклад, не знає і не хоче знати історію держави, у якій живе. Таке враження, ніби сучасні юнаки і дівчата переконані в тому, що теперішнє це не запорука минулого, а просто те, що приходить само по собі.
Можна знайти й більш приземистий приклад: людина, яка втратила пам’ять внаслідок шоку або автомобільної аварії. Перше, що вона пам’ятає – біла стеля лікарняної палати, а далі – пустота... І про яку вже історію можна казати, якщо ти не пам’ятаєш навіть власного імені. І як жити далі? Починати все з нуля дуже непросто, адже, можливо, хтось чекає на тебе, а ти лиш скажеш: «Я все забув...» Це страшно. Думаю, така людина хоче повернути свою пам’ять будь-що, бо кожен спогад є для неї ще одним кроком на стежині до майбутнього.