М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ник4760
ник4760
16.01.2021 19:58 •  Українська мова

Висловте свої міркування щодо проведення дозвілля молодих людей​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
MrXMen
MrXMen
16.01.2021

У чому полягає шляхетність людини?

Чи ставили ви собі коли-небудь питання: «Що таке шляхетність?». Напевно, відповісти трохи складно. Одразу чомусь в голові виникає так званий аристократичний образ. Це спрацьовують стереотипи. Якщо людина знатного роду, то вона – шляхетна. Але чи це справді так?

Я вважаю, що шляхетність – це прояв внутрішній. Такий собі стрижень. Стрижень, який дозволяє правильно пройти життєвий шлях.   Шляхетність завжди йде з середини. Яка різниця, хто був твоїм дідом-прадідом, якщо душа гнила, сповнена злості, лицемірства. Правду кажуть: «Справжня шляхетність не має роду». Й жодне у світі суспільство не прийме людської ницості чи від короля, чи від селянина.

Людська шляхетність перевіряється діями і тільки діями. Та у яких вчинках вона виявляється? Перш за все це здатність до самопожертви. Так, людина повинна жертвувати, допомагати нужденним, навіть якщо це безкорисливо. Це робить її духовно вищою з-поміж інших. Шляхетна особистість ніколи не принизить іншого, особливо слабшого. Вона цілеспрямована, має почуття власної гідності, добра, чуйна, терпляча. Така людина не дає порожніх обіцянок, не звалить провину на іншого.

Тож, я гадаю, що таку позитивну якість, як шляхетність може мати кожен. І тільки добрими справами людина її в собі оживить.

4,6(100 оценок)
Ответ:
palechov01
palechov01
16.01.2021

ответ: На подвір’ї було вже зовсім видно, хоч сонце ще не зійшло. Схід палав

рожевими фарбами, в глибині неба пливли легенькі хмаринки. Не вперше

Мишко прокидався рано. Не раз схід сонця заставав його на річці. Та хіба був

тоді час дивитись на рожеві заграв, на безкрає небо, на оці хмаринки кучеряві

й рухливі! Перед очима тремтіли прозорі хвилі, а по них стрибав сонячним

зайчиком поплавець з гусячої пір’їнки. Десь там у незмірній глибині теж

синіло небо, пливли хмари, тремтіли рожеві сонячні стрічки. Але Мишко

тільки й знав свій поплавець і не зводив з нього очей.

Йому здалося що лише тепер він уперше побачив навколишній світ в

усій його неосяжній красі, і ці гарячі барви літнього ранку, і це чудове небо, і

вербу, і старі вкриті зеленим мохом ворота, і велетенський осокір. Яке воно

все чудове, яке рідне близьке серцю!

Объяснение:

4,5(37 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ