Ми часто задаємо собі питання: "Чому світ такий жорстокий?", "Чому в ньому стільки несправедливості?", та рідко задумуємося над тим, як його покращити. Давайте думати разом.
Спершу задамася питаннями: "Хто ми?", "Для чого ми живем?"... Кожне створіння вцьому світі виконує якусь певну роль і має свої обовязки. Людина також повинна виконувати певну роль в суспільстві... Спочатку ми народжуємося, живемо в оточенні любові і ласки, яку надають нам наші батьки і рідні. Пізнаємо світ в любові імиє від цого щасливими. Закінчивши школу, здобувши освіту ми швидкими кроками йдемо в доросле життя. І це життя захоплює нас в свою бурхливу течію, в якій дуже важко знайти свє комфортне місце, тихеньку гавань. Нас постійно хтось штурхає, штовхає, ато й боляче б'є. Виходимо зранку на вулицю і бачимо купу заклопотаних людей, які йдуть, огризаються, нервуються і сваряться. Чому так?...
А як було б прекрасно, коли, виходячи на вулицю, ми бачимо усміхнених людей, привітних. кожен йде по своїх справах, даючи іншому дорогу, вітаючись... Проблеми , звичайно залишилися, але вирішити їх булоб набагато легше. Менше було б бідних і знедолених людей, які залишилися з своїм горе сам на сам. Тому давйте відкинемо свою гординю, примхи, сховаємо свої проблеми і недостатки і згадаємо про сво сущність. Людина народжується від любові, виховується в любові і повинна жити в любові.
Любіть один одного, підтримуйте один одного, до один одного і буде дбре жити на землі. Будьте милосердними.
На мою думку,велич особистості визначається нашими вчинками,думками, мисленням,діями по відношенню до інших.Ми розвиваємося, самовдосконалюємось і цим самим робимо себе кращими-ми ростемо і морально,і духовно,і фізично.Кожен повинен усвідомити,що велич визначається не ростом і не вагою, і навіть не статками ,а вчинками і поведінкою.
Отже,можна стверджувати ,що людину робить великою не тільки її зовнішній вигляд,влада чи кількість грошей,а внутрішній стан,думки і добрі вчинки.