Кожен з нас прагне досягти неабияких успіхів у житті. Цьому нас вчать змалечку найрідніші люди, яким не байдужа наша доля. Ми ставимо перед собою мету та йдемо до неї маленькими кроками, намагаючись втілити її у реальність. Успіхів можна домогтися у різних сферах свого життя. І кожен сам обирає свій шлях та шукає ключ до успіху, виокремлює для себе найвагоміші складові, які до досягти значного результату. Що стосується мене, то я поки-що не можу назвати себе успішною людиною. Принаймні на даному етапі життя, я ще не досягла певних висот. Як на мене, успішним може називатися лише той, хто пройшов безліч випробувань на своєму шляху, ретельно та старанно працював, набрався багатого досвіду і врешті-решт може похвалитися вагомими здобутками в той чи іншій сфері діяльності. Життєвий успіх для мене – це по-перше, велика та дружня родина, яка буде любити і підтримувати незважаючи ні на що. По-друге – це вірні та надійні друзі, в компанії з якими ти почуваєш себе легко й невимушено. На мій погляд неможливо оминути одну з вагомих складових нашого життя якою є робота, та, що викликає задоволення і бажання займатися улюбленою справою знов і знов. Безумовно, людина сама творець свого щастя. У всіх нас повинно бути бажання домогтися чогось у житті і я теж не виключення. Тому все своє подальше життя буду намагатися впевнено йти до своєї мети і стати по-справжньому успішною людиною!
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Анна Солошенко
ПОПЕРЕДНЯ ПУБЛІКАЦІЯ
Студент-економіст ЗНУ переміг у всеукраїнському конкурсі, запропонувавши ефективний б реформування агропромислового комплексу
НАСТУПНА ПУБЛІКАЦІЯ
"Хорошему человеку бывает стыдно даже перед собакой"-А.П.Чехов
Подібні записи
Майже місяць карантину. Стадія «прийняття».
Навчатись чи не навчатись під час карантину?
День Cвятого Миколая. Ким він був і чому став святим
Рецензія на виставу «Гріх»
Останні записи
original
Майже місяць карантину. Стадія «прийняття».
09/04/2020
2046088
Гарний настрій усьому голова!
06/04/2020
robota-v-doma435234
Навчатись чи не навчатись під час карантину?
03/04/2020
На війні – усі рівні: рецензія на збірку «Дівчата зрізають коси»
27/03/2020
product-Integratsiya-s-Moodle_e58ea7679d393de357f9219537f8f255
У ЗНУ створені всі умови для дистанційного навчання: у першу чергу, до послуг освітян система MOODLE та ресурси наукової бібліотеки
26/03/2020
89270258_203731360692513_5052225658701217792_n
Студенти факультету журналістики вчаться робити розслідування з практиками
05/03/2020
booksheader1-1240x580
Молода наука – 2020
03/03/2020
27072896_1810640332340003_1566826679627571986_n
Тренінг для журналістів(-ок) з питань гендерної рівності (м. Запоріжжя)
27/02/2020
img_top
Lowcost – переваги та недоліки
27/02/2020
1
Екскурсія журналістів-першокурсників телеканалом «TV5» у Запоріжжі
20/02/2020
Новини партнерiв
Фінал "Євробачення-2020": чому перемога Go-A стала ..
Церкви в Україні та карантин. Окрему позицію зайняли в ..
Літак-гігант Ан-225 проходить випробування після ..
В Молдові під час конкурсу стався казус з кримським вином
Погода у Запоріжжі
Погода 09.04.20, днем
Погода в Запорожье
+19°
влажность: 27%
давление: 754 мм
ветер: 2 м/с,
Погода в Мелитополе Погода в Бердянске
Copyright © 2012-2017, Пороги, All Rights Reserved.
Партнери
Блоги
Проекти
Архів
Объяснение:
Сваволить в гілках твоїх – струнах, гуде бандура.
Говорить бандура про те, що жива єси
І житимеш вічно в лунких солов’яних бурях.
І. Жиленко
Нас із дитинства вчать любити свою Батьківщину. Ми любимо її, бо ми тут народилися, живемо, навчаємося, працюємо. Справжній патріот своєї Батьківщини ніколи її не зрадить, не кине в тяжку хвилину. Наша Батьківщина – це Україна. Я люблю свою країну, хоча жити в ній не так уже й легко. Але всі ми віримо, що настане той час, коли Україна розквітне.
Так, багато лиха зазнала наша люба Україна. Історія українського народу героїчна. Він падав і знову підіймався, оборонявся, боровся, будував, орав. Наш народ створив дивовижний світ пісень, легенд, казок. Він тисячі років уже пише свої книжки, розповідає про своє минуле. Йому пророкували загибель, принижували, глумилися з нього, але він жив, мислив і творив, зберіг свою землю, мову, історію та культуру. Хіба ж можна забути про голодомор 1932-1933 рр., про війну з Німеччиною, про катастрофу на Чорнобильській АЕС? Але все це наш народ витримав, бо він дуже сильний.
Ми ніколи не забудемо, як страждала Україна в роки Вітчизняної війни. Багато загинуло українців у боротьбі з гітлерівськими загарбниками. Ми знаємо своїх героїв, які загинули за наше майбутнє. У нашому місті є вулиці, які названі на честь наших героїв – земляків.
Як же треба було любити свою Вітчизну, що ніяке катування не зламало цих патріотів! Восьмого жовтня 1944р. гітлерівські війська були вигнані з території нашої України. Це відбулося завдяки героїзму, патріотизму українського народу. Український народ завжди прагнув до свободи. Ніхто не зламає його, не поставить на коліна. Усі ми знаємо, що першого грудня 1991р. на Всеукраїнському референдумі народ підтримав незалежність України.
Наша рідна Україна багата й красива країна. Мені довелося побувати в Карпатах. Там є такі чудові місця! Люди приїжджають із-за кордону відпочити сюди, подивитися на величаві гори, на прозорі води гірських річок. У світі налічується сорок різних видів мінеральних вод, більшість із яких є в Україні. За багатством цілющих джерел Україна поступається Кавказові. Особливо багато їх у Карпатах.
А яка красива столиця нашої України – Київ! Я була в Києві навесні, коли буйно квітли каштани на Хрещатику. Мені здалося, що краще й рідніше нашої України не може бути. Я люблю і свій рідний Донбас, який славиться своїм вугіллям. Ми поважаємо шахтарів, які нелегкою працею примножують багатство нашої України.
Якщо згадати нашу історію, то ми повинні пишатися, що в Україні були такі видатні люди як мікробіолог Ілля Ілліч Личников, конструктор ракетно - космічних систем Сергій Павлович Корольов, природознавець Володимир Іванович Вернадський. Думаючи про нашу Україну, неможливо не згадати великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Поет помер понад 149 років тому, та залишається з нами... І я вірю, скільки житиме Україна, стільки житиме і Великий Кобзар у наших серцях, бо звертався він своїм словом до минулих, сучасних і майбутніх поколінь. Шевченко дуже любив Україну, її історію. З якою любов’ю він описує ріку Дніпро як символ могутності, нескореності:
Немає в світі України,
Немає другого Дніпра…
Відомими кобзарями, що навік уславили свої імена відданим служінням українському народові, були Остап Вересай, брати Кравченки, Гнат Гончаренко, Євген Мовчан.
Закінчуючи свій твір, хочу сказати, що я ніколи не залишу свою країну, бо вона для мене, наче рідна мати. Це найдорожчий куточок на нашій планеті. І тому я вважаю, що ми не повинні шукати кращого життя в інших країнах, а зробити його щасливим у своїй державі:
Ще не вмерли України і слава, і воля,
Ще нам браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття