Перепишіть односкладні речення, згрупувавши їх за типами у такий послідовності: 1) означено-особові; 2) неозначено-особові; 3) уза¬гальнено-особові. Вставте
пропущені літери, розкрийте дужки. Поясніть орфограми.
1. Той монастир (не)давно збудували. (Ліна Костенко) 2. Ранком вив..ли їх (на)двір;
ро..ставили лавами. (Панас Мирний) 3. Дивиш..ся і (не)надивиш..ся; дишеш..ся і
(не)надишеш..ся тим чистим, г..рячим і пахучим повітрям. (Леся Українка) 4. Його
сховали на горище, і ранок змив його сліди. (А. Малишко) 5. Куди (не) глянеш.. (в)даль
оцю окресну — тут (с)(покон)віку скрізь лилася кров... (Ліна Костенко) 6. Поховайте та
вста¬вайте, кайдани порвіте і вражою злою кров..ю волю окропіте. (Т. Шев¬ченко) 7.
Здобуд..мо освіту, побач..мо більше світу. (Нар. творч.)
— Зробіть повний синтаксичний розбір першого й останнього речень.
Наприклад, усі поважають науковця, що зробив важливе відкриття, архітектора, що побудував гарне місто, керівника, що налагодив виробництво. Але не слід забувати, що цим людям допомагали тисячі й тисячі людей - лаборантів, будівельників, робітників, і без їхніх зусиль неможливо було б обійтися. Ці люди робили свобю роботу чесно й добросовісно, вони внесли свій вклад у велику справу. Тому вони безумовно заслуговують на повагу.
До того ж, у кожної амбітної та успішної людини була мати, що доклала багато зусиль, щоб виховувати свою дитину як слід, і це їй вдалося. Це - її велике досягнення, але ж про це ніхто не знає. Я вважаю, що матері завжди заслуговують на повагу, бо без них було б важко вирости справжньою людиною.