Зав’язало мову. — Хтось утратив здатність говорити.
2. Позакладало вуха. — У когось пропав слух, він не чує; хтось навмисно не хоче чути про щось.
3. Похололо на душі. — Стало страшко, моторошно, боязко від сильного хвилювання, переляку.
4. Памороки забило. — Притупляти розум, затуманювати свідомість; позбавляти кого-небудь розуму, притомності; дурманити, п’янити (про пахощі і т. ін.).
5. Мов язиком злизало. — Щось (хтось) безслідно зникло, пропало.
6. Замакітрилося в голові. — У кого-небудь виник стан запаморочення; позбавили здатності адекватно сприймати інформацію, нормально мислити.
7. Мов у жар кинуло. — 1. Хто-небудь червоніє від ніяковості, сором’язливості. 2. Хто-небудь неприємно вражений, дуже хвилюється, переживає, вболіває.
8. Запахло смаленим. — Кому-небудь загрожує або чекає когось небезпека.Аж животи попідтягало. — Дуже хочеться їсти, зголодніти.
Увага! У поданих реченнях присудки виражені безособовими дієсловами. У них не можна визначити особу. Ці слова означають фізичний або психічний стан людини, тобто називають дію, яка виконується сама собою, без участі особи.У поданих реченнях присудки виражені безособовими дієсловами. У них не можна визначити особу. Ці слова означають фізичний або психічний стан людини, тобто називають дію, яка виконується сама собою, без участі
А ознаку предмета
Б дiю предмета
В предмет
2.Iменник вiдповiдае на питання
А хто? що?
Б який? чий?
В скiльки? котрий?
3.Iменник у реченнi може бути
А обставиною i означенням
Б пiдметом i присудком
В будь-яким членом речення
4. Усi слова - iменники в рядку
А науковий, научити
Б наука, науковець
В по-науковому, научений
5.Iменник велич утворено
А префiксальним
Б суфiксальним
В безафiксним
6.Незмiнюваний iменник у рядку
А олiвець
Б олiв"е
В омар
7.Прикметник - це самостiйна частина мови, що
А вiдповiдае на питання хто? що? i означае предмет
Б означае дiю предмета i вiдповiдае на питання що робити? що зробити?
В вiдповiдае на питання який? чий? i називае ознаку предмета
8.Початкова форма прикметника- це
А називний вiдмiнок множини
Б називний вiдмiнок однини чоловiвого роду
В називний вiдмiнок однини жiночого роду
9.Прикметник трикутний утворено
А префiксально-суфiксальним
Б префiксальним
В основоскладанням
10.Усi прикметники - якiснi в рядку
А смiшний, цiкавий, дiдiв
Б веселий, дерев"яний, синiй
В гучний, близький, наполегливий
11.НЕ мають ступенiв порiвняння прикметники
А якiснi та вiдноснi
Б вiдноснi й присвiйнi
В якiснi та присвiйнi
12. Коротку форму мають прикметники
А середнього роду в Н.в. i Зн.в. однини
Б деякi якiснi чоловiчого роду в Н.в. i Зн.в. однини
В усi