На вихідних 14 та 15 листопада в Україні була жалоба по померлих людях ,які стали жертвами багатьох терактів в Парижі.Жалоба в Україні була під заголовками "Молимось"але всім українцям дійсно дуже шкода тих людей ,які загинули із-за терористів.Наша країна зараз перебуває в такому ж стані як і Франція,тому українці як ні хто розуміють горе французів і підтримують їх моральною до Неважливо де ми живемо.яка в нас національність,по -перше ми -люди,і ми маємо підтримувати одне одного в складних ситуаціях
.У кожного з нас одна єдина Батьківщина. По-перше, це те місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми кроками. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.Я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.
