- Юначе, підкажіть, будь ласка, як доїхати до обласної лікарні.
- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.
- Дякую, Ви дуже люб’язні.
- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?
- Ні, але була тут дуже давно та погано орієнтуюся.
- Вам подобається місто?
- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.
- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?
- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.
- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.
- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!
- Бажаю успіху!
Але 12 реплік
С туману веринали нові хвилі, чулося, що за ними йде ще не
ймовірна кількість інших. Туман був густий, і як весоке сіре
шумовиння покривав розлютований море. Ми сіли намол і
спустили ноги. Хвиля розбивалась об камінь і дохлюпувала до
наших підійшов солоні краплі. Часом ми помітили баранця
на черговій хвилі, й тоді бігли в бік доки за нами гналися
розгнівані води. Сплески вилітали так високо, що ми крізь них
дихали подвійною вогкістю шторму.
Ми розмовляли про ніжні пахощі степів. Безмежний степ
поріс травою. Як у морі хвилюється його зелена поверхня,
багато барв розкидано по степу щедрих барв збудженої землі.
І високе небо зависає блакитними шовками, до обріїв дзвенить
відблисками дорогого каміння голубими переливами степової
таємниці й високими милодіями степових птахів.
Пливе степ на ставивши вітрила. Море, пустельний степ
одного забарвлення та одного запаху. Через це людина шукає
інших морів, дальших обріїв і молодшої таємниці. Степ межує з
морем, що завжди приймала журавлів зі степу (За Ю.
Яновським ).
Можно на русском языке