Нарешті прийшла весна! Після тривалої і сніжної зими приємно вийти на подвір'я і вдихнути запах теплого вітру, побачити перших весняних птахів. Не встиг зійти останній сніг, а крізь торішню траву пробивається молода зелень. Тоненькі паростки наполегливо тягнуться до сонця. Незабаром все покриється зеленим килимом. Нирки на тополях і березах набубнявіли, в повітрі відчувається ледь вловимий запах клейких листочків. Ще день-два, і дерева покриються ніжною зеленню. Спочатку це трохи помітний наліт, а потім листя починає рости все сміливіше і сміливіше, збільшуються майже на очах. Ще мить - і дерева одягнуться в пишні крони. Зелений колір змінить блідість зими
Объяснение:
ну вроде на Украинском так пишется, вот эссе на тему Весна
— Мабуть, я заблукав, — подумав Сергійко, опинившись перший раз у місті Прикметника. -Ні! Раптом Сергійко оглянувся і побачив перед собою маленькі дівчинку. -Я - Ася, головний чарівник у цьому місті. Я вмію читати думки і я можу тобі до ! Бачиш ту браму? Підійди до неї і скажи 10 прикметників до слова море, і брама відчиниться. Зрозумів? -Угу,- відповів хлопчина,- Дякую тобі, Ася. - Нема за що, -відповіла дівчина і побігла в своїх чаклунський справах. Сергійко підійшов до брами і почав називати прикметники: - Море, воно… синє, глибоке, тихе, спокійне, бурхливе, бездонне, безкрайнє, величезне, солоне, тепле… Раптом, брама відчинилася. - Проходь, Сергійку, бачу, ти добре зрозумів, що таке прикметник. - Дякую тобі!, - відповів Сергійко і швиденько побіг додому.
надеюсь что
Був теплий літній ранок, коли хлопці вирішили порибалити на березі Дніпра. Прокинулися вдосвіта. Сонце тільки-но піднімалося над горизонтом. День мав бути гарний. Швидко одягнулися, налаштували свої вудочки, сіли на велосипеди й поїхали до річки. Літній ранок дихав свіжістю, блищали трави росами.
Вузенькою польовою стежкою дісталися вони до річки. Вирішили трішки поплавати перед рибалкою. Хлопці так захопилися, що й забули навіщо приїхали.
Коли пірнали, наштовхнулися на щось металеве. Вирішили дістати, навіть не подумавши, що річ може бути небезпечною.
То була граната часів Другої світової війни. Хлопці одразу ж зателефонували на гарячу лінію «102».
До прибула вчасно. Відвівши переляканих хлопців на значну відстань від боєприпасу, військовослужбовці ВВ викликали саперів та знешкодили снаряд.
Рятувальники провели з хлопцями бесіду та пояснили правила поводження з вибухонебезпечними предметами.
Це стало їм уроком, який було засвоєно - тепер хлопці знали, як себе поводити в небезпечних ситуаціях.