ответ: 1)Знать, од бога, і голос той, і ті слова, ідуть меж люди!
2)Я для тебе горів, український народе,
Тільки, мабуть, не дуже яскраво горів.
3)Я, може, божевільним тут здаюся. Ми з вами люди різного коша.
4) І до труни з кленового безсмертя
Шекспір підходить з глибини століть
І, чорний плащ відкинувши рукою
( На грудях заряхтіли діаманти,
Мов зорі на небесному чолі),
Схилився до землі, поцілував у лоб-
Війнулося волосся над труною.
5) Але іноді буває ( щовечора буває так), як розвіється в
уяві марево,- підведе жінка голову, а просто перед очима червоно сходить місяць, як із давніх- давен, за двором говорять мужики, і Юхимів голос чути, а на греблі пісня затужить ( і нащо- бо вони співають оцієї) - заниє тоскно серце у Катрі.
Объяснение:
Сонце щойно визирнуло з-за обрiю, тiнi вiд дерев довжелезнi, вони були б безконечними, коли б не занурились у Ясне озеро. 2. Семиметрове робоче колесо турбіни, розташоване всередині статора, з'єднане довжелезним валом з генератором електроенергії. 3. На щастя, червоний колір уже скінчився, бо скінчилися казенні будівлі й почалися звичайні, вбогі обивательські халупи, довжелезні недоламанi паркани, тини... 4. Дуже радий, дуже радий, - нарешті урвав мовчання Філіппов. 5. Ти побачив під крислатою ялицею, ?посадженою? білявого кучерявого парубка, що лежав і був блідий дуже, без кровинки на лицi. 6. Ніна виявилася дуже балакучою і цікавою, весь час допитувалася, скільки у Володі вдома корів. биків, землі. 7. Надворі посвітлішало: мiж крижинами хмарин обережно пропливає місяць, і його зеленаве промiння виплiтає на засніжених деревах і землі рухливі неводи. 8. Господар, зворушений, що вперше в житті військові заговорили до нього зрозумілою мовою, а один сказав навiть кілька слів по-украïнськи, метнувся до хати і виніс зеленкувату граначасту пляшку. 9. Будиночки бiлi, вкриті кольоровою черепицею, де-не-де просвід?? часу тонким шаром моху, що надає iй зеленкуватого відтінку. 10. Він був блідий і згорблений, під очима нависали зеленкуваті капшуки, але вуса, як і завжди, хвацько закручені, стирчали догори.
Матусенька-це людина,яка нас выростила,впродовж нашого життя вона дарувала нам свою тепло та ласку."Егегей,матусенько аж як побігла"-сказав дід Василь