-Привіт
-Привіт!
-Сьогодні така чудова погода,що будемо робити?
-Давай сьогодні цілий день проведемо разом!
-Давай,я не проти.
-Давай зараз підемо прогуляємось по місту,купимо морозива,пофотографуємось
-Давай.А потім підемо на якийсь цікавий фільм.
-Підемо в кінотеатр чи до когось додому?
-Давай краще в кінотеатр.
-Круто,якраз сьогодні виходить премєра цікавого фільму.
-Чудово,тоді точно підемо.Але треба подивитись афішу,о котрій годині воно почнеться)
-Я вже подивився(-ла),воно почнеться о 17:00.Вартість одного квитка 50 грн.
-Якраз усе підходить.
-Ну добре.То у нас сьогодні такий розпорядок дня.
-Виходить,що так.
-Тоді я тобі зателефоную через пів години.Зустрінемось біля магазину.Готуйся.
-Гаразд.
-До зустрічі.
-Бувай.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.