1. Мана з неба не падає і не впаде. (М. Вінграновський.) 2. Вся величезна територія станції була в цей день переповнена військами. (О. Гончар.) 3. Цінує розум вигуки прогресу, душа скарби правічні стереже. (Л. Костенко.) 4. Мадонна — це жінка з маленьким дитям на руках. (Л. Забашта.) 5. Хіба метал проймеш словом? (Панас Мирний.) 6. Моє небо підперте колонами димарів, а земля оперезана поясом лану. 7. З обличчя Таллінн сон свій витер. До праці таллінці ідуть. (З тв. В.Лучука.) 8. По піскуватій лінії берега, серед тінистих садків, біліли розкішні вілли. (М.Коцюбинський.)
У кухлі Климко й знаходив гостинець: пригірщ пряників-срібноголовців, або гроно прозорих півників на паличках, зв'язаних докупи білою ниткою, або ще щось таке. (ЗВОРОТ: зв'язаних докупи білою ниткою). Сивий, вусатий і кругло-товстий, як справжнісінький бочонок, аптекар любив походжати ранками по базару — в широких смугастих штанях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаній крученим шовковим поясом з білими китицями.(ЗВОРОТ: підперезаній крученим шовковим поясом з білими китицями.)
територія станції була в цей день переповнена військами. (О. Гончар.) 3. Цінує розум вигуки прогресу, душа скарби правічні стереже. (Л. Костенко.) 4.
Мадонна — це жінка з маленьким дитям на руках. (Л. Забашта.) 5. Хіба
метал проймеш словом? (Панас Мирний.) 6. Моє небо підперте колонами
димарів, а земля оперезана поясом лану. 7. З обличчя Таллінн сон свій витер.
До праці таллінці ідуть. (З тв. В.Лучука.) 8. По піскуватій лінії берега, серед
тінистих садків, біліли розкішні вілли. (М.Коцюбинський.)