Ще будучи маленькою, мама наспівувала нам чарівні пісні, під які ми засинали... Так з дитинства у мене проявлялася любов до пісні. З роками можна побачити, як змінюється сучасна музика. Ось дітям мого покоління, в тому числі і мені, подобається клубна, драйвова музика. А так, як у юні роки моєї мами була популярна народна українська музика, то і в неї збереглася ця любов до таких пісень. Якось у вечері, ми сіли вією сім"єю вечеряти і я запитала про улюблені пісні моєї родини. Ось бабуся і дідусь почали наспівувати пісні Софії Ротару. Мама з татом - Ірини Федиши та ще багато інших. І така гарна, українська атмосфера стала...Після вечері ми розійшлися по кімнатах і мама сказала мені : " Запам"ятай ті пісні, які співали тобі дідусь і бабуся, щоб переказати їх своїм дідять, внукам, адже саме таким ми збережемо народні пісні." Я усміхнулася і лягла спати під спів моєї мами народних пісень.
Діалог про місто- Здрастуй! Мене звати Миколка.Привіт! Я Мишко. Ти з якого міста приїхав?- Я з Одеси. А ти?- А я з Костянтинівки .- А в якій це області?У Донецькій.- Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі?- Так, минулої осені ми їздили на екскурсію до Одеси.- От добре! Тобі сподобалося наше місто?- Так, а найбільше мені сподобалися Потьомкінські сходи та гарний вид на морський вокзал. Дуже велична картина. Я обожнюю кораблі. Можливо, стану моряком.- А в твоєму місті є море? Адже Донецька область має вихід до моря. Вибач, я не дуже добре географію знаю.- Ні, в нас моря немає, адже ми знаходимося на півночі області. В нас завод металургійний є. Раніше у нашому місті працювало кілька потужних підприємств, але потім вони порозвалювалися.- Мабуть, Костянтинівка – невелике та затишне місто?- Так, невелике. Воно було б затишнішим, якби завод не димив та не коптив так. Мешканці міста скаржаться.- А якщо ти вирішиш стати моряком, то приїдеш вчитися до нас, в Одесу?
