М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
nz010
nz010
19.03.2020 01:19 •  Українська мова

Прикметник до слова тиждень?

👇
Ответ:
Karina5252
Karina5252
19.03.2020

Объяснение:

5.4+(3.7-5.4)=5.4-1.7=3.7

4,4(38 оценок)
Ответ:
AlbertDavtyan
AlbertDavtyan
19.03.2020
Тижневий мабуть
:):₴&;:&:&/₴:₴&&:
4,5(7 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
7hakep7p0739i
7hakep7p0739i
19.03.2020

ответ:Кожна тимчасова епоха існування людства ставить перед усіма нами нові завдання. Колись простий документообіг займав безліч часу, чи не найбільше робочого часу витрачалося на нього. Але сьогодні ефективність праці людини істотно зростає за рахунок використання найсучасніших технічних засобів. Одним з таких засобів є комп’ютер. Комп’ютер увійшов у життя людини досить просто у першу чергу тому, що він є універсальним засобом, який придатне для виконання цілого ряду найрізноманітніших завдань.

Як мною вже зазначалося, комп’ютер може використовуватися для роботи. Як правило, сам по собі комп’ютер марний, корисні спеціальні програми, які допомагають виконувати ті чи інші завдання. Наприклад, текстові редактори дозволяють швидко набрати текст, допустити в ньому мінімум помилок і відформатувати його як можна краще для правильного розуміння читачем. При цьому далеко не обов’язково друкувати цей текст, його можна передати засобами зв’язку Інтернет, після чого він буде прочитаний одержувачем. І таких комп’ютерних програм існує безліч – для різних видів професійної діяльності і занять. Практично кожна установа використовує спеціальні комп’ютерні програми, що робить роботу такої установи набагато більш простою і продуктивною.

Объяснение:

4,7(57 оценок)
Ответ:
aynurqulieva
aynurqulieva
19.03.2020
Дорога Олександро Дмитрівно!
Сьогодні, в „день працівника освіти”, в першу неділю жовтня, я набрала Ваш номер і привітала з Днем Вчителя. Ви мені сказали, що зберігаєте всі мої давні вітальні листівки ... Це мене дуже зворушило, защеміло біля серця...
А я... Я рідко вам телефоную і не завжди вітаю, бо все чекаю, що будуть кращі часи, що буду успішніша (по загальноприйнятим міркам), переживаю, що потурбую не вчасно, не знаю, що сказати, що побажати... Бо все, що є найцінніше в людині, у вас є: щирість, чисте слово, мудрість, терплячість, вміння прощати, вміння бачити в людях тільки хороше, ясне. Як казав Іван Франко, „добрий все бачить лиш добре”. У вас усе є... Ви прийняли біль та випробування від людей та від життя і зуміли залишитись такою ж добросердною, як і раніше. 
Зараз все можна надрукувати, але чомусь захотілось написати вам на листках у косу лінійку, таких самих, на яких ви червоним виписували мені писані букви, великі та маленькі. Вибачте, Олександро Дмитрівно, що моя каліграфія з тих пір змінилась в гіршу сторону і не заслуговує тепер на гарну оцінку... 
Пам’ятаєте: у перший клас Перемилівської восьмирічки в той рік прийшло 13 учнів. Ви були дуже терплячими до нас. З дитячою безпосередністю хтось із учнів запитав, чому ви стали вчителем? Ви взяли наші зошити за один край і відпустили їх „відкритим баяном”: зелені, блакитні, жовті, рожеві зошити. Ви нам пояснили, що стали вчителем, бо в дитинстві дуже сподобалось, як ваша вчителька так тримала зошити однією рукою і перераховувала їх іншою. Може, це був лише жарт, але чомусь той епізод ще й досі перед очима. Звичайно, ви стали вчителем, бо це ваше призначення, ваша доля. Не так вже й багато людей виконує своє призначення на цій землі, а вам дуже пощастило – ви знайшли с в о є – отже - життя в д а л о с я! 
Мало що з того часу залишилось, але пам’ятаю: ми з класом в лісі. Травень, чи початок червня, все зелено, діти не змовкають, бігають, кричать. І тут ви запропонували нам зупинитись і трохи Настала тиша. Я підняла голову вгору – високі-високі дерева торкалися неба, співали птахи, листя шелестіло від вітерцю, дзичали летючі комашки, пахло зеленню, мохом, пахло лісом. Тоді вперше я відчула м и т ь. І вона залишилась зі мною назавжди. З таких миттєвостей і складається наше усвідомленне життя, а все інше – плетиво думок про минуле та майбутнє. Так оту, дорогоцінну, теперішню мить ми часто пропускаємо...
Ви вчите нас не словами, а своїм прикладом. Кожен вчитель переймається помилками своїх учнів: Як можна писати так криво та неграмотно? Як можна так накреслити в зошиті? Як можна не вивчити цього правила? Не прочитати такого цікавого?
Аби ж то тільки й помилок, що в прописах... Кажуть, справжній вчитель хворіє, бо приймає на себе помилки учнів... Простіть, Олександро Дмитрівно, за мої помилки... Дозвольте залишатись вашою ученицею, вчитися у вас людяності, милосердю, невибагливості, вдячності, делікатнності, тактовності, терпінню, гарної української мови, істинної інтелігентності, істинної шляхетності
4,5(66 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ