Вкривається багрянцем дерево.
Клен стоїть на узліссі, ніби сумує, що надійшов вересень. Часом він тихо зронить вирізблений свій лист. Золота берізка опустила свої віти і теж журиться, що невдовзі невдовзі прийдуть холоди. Деякі квіти ще не хочуть здаватися, поспішають доцвісти, поки перші приморозки не вдарять по них.
Високо вгорі гомінким передзвоном курличуть журавлі , поспішаючи на південь. Десь перегукуються вгорі над ними дикі гуси
Надіюся що до потратила на це свій вільний час, якщо помітите що щось неправильно, виправляйте;)
Ми зараз відпочиваємо на морі. Уже впродовж тижня штиль, трохи псують настрій нечисленні медузи, але в будь-якому випадку відпочивати — це чудово! Ми часто листуємося, і я помітила, що в його листах рідко трапляються помилки. Серцевий напад, удар коліна, запалення легенів — зараз це найрозповсюдженіші хвороби.
P. S. Це ж не текст, а лише безладний набір речень :) А ще я замінював деякі слова (наприклад, зустрічаються → трапляються) лише з тієї причини, що деякі вчителі знижають за ці слова оцінки, хоча це гіперкорекція. А ще «найрозповсюдженіші» звучить довго й немилозвучно, я б краще написав «найбільш розповсюджені», але деяким учителям така аналітична форма може не подобатися. Отже, знаючи логіку деяких учителів, краще напишемо так ;)
В нашому сучасному житті, де так багато несправедливості, зла та байдужості, ми часто не замислюємось над своїми вчинками чи словами. Але так хотілься б, щоб всі люди навкруги були добрішими, привітнішими, щирішими, щоб не сиділи в своїх домівках, а більше спілкувались з друзями та більше творило добро.
Адже, не дивлячись на всі наші життєві негаразди ми маємо пам"ятати: "головне - завжди залишатися людиною!".