Що значить любити Батьківщину — одне з найбільш запитуваних користувачами в мережі інтернет. Ця тема дуже актуальна в наш час. Давайте і ми трохи поміркуємо з цього приводу.
Батьківщина — що ж це таке? У кожної людини поняття Батьківщини своє. Для когось є мала Батьківщина — це вулиця, будинок, де він жив, а для когось є і велика Батьківщина — це країна, де людина народилася і виросла. Взагалі, поняття Батьківщини не залежить від територіальної кордону. Головне, щоб людина, де б він не знаходився, знав, що він — частинка цієї місцевості. Батьківщина — те місце, куди людини «тягне» всією душею і серцем, куди б йому хотілося повернутися, не дивлячись ні на які перешкоди і обставини; те місце, за яке він стоїть «горою» і прагне захистити, зберегти і зберегти його.
Що значить любити Батьківщину, вітчизну
Часто можна почути фразу «любов до Батьківщини». А що вона означає? І взагалі, у чому ця любов проявляється? Любов до Батьківщини — це почуття патріотизму, почуття гордості за свою країну, батьківщину чи той куточок Землі, що людина вважає своєю Батьківщиною. Бути може, ви запитаєте: «А за що її можна любити?». Відповім, що Батьківщину можна любити і поважати просто так, а не за щось: за те, що вона у нас є; за поля, ліси, моря, океани, та просто за те, що ми тут живемо! А любов до неї проявлятися повинна, перш за все, в повазі до законів, суспільству цієї країни, в любові до історії і минулого Батьківщини. Також, готовність стати на захист своєї вітчизни, в будь-якій ситуації — також є проявом патріотизму! На мою думку, кожна людина повинна вирішити для себе, що означає для нього Батьківщина, полюбити її. А потім робити вчинки, що впливають на її подальший розвиток! Адже це і буде проявом почуття патріотизму!
Про нашу Батьківщину можна говорити нескінченно, але якщо хтось запитає мене про те, що ж вона значить для мене, я відповім, що моя Батьківщина — Росія, а також віра, надія і любов!
Незабутні дні літа... Дні, прогріті золотим сонцем, овіяні легеньким вітерцем, зволожені теплими дощиками. Дні зеленої трави, солодких фруктів і яскравих квітів. Літо — найпрекрасніша пора року, час відпочинку й подорожей. Влітку чудово і на морі, і в горах, і в затишному селі. Навіть велике промислове місто перетворюється на казковий мегаполіс, коли прокидається під фантастичними сонячними променями.
Цей літній ранок я зустріла у Слов'яногірську. У кімнаті, залитій світлом сонця, було затишно й спокійно. Але що це за дивні звуки ледь долинають до мене? Та це ж срібний передзвін дзвонів Святогірського монастиря чується мені.
На вулиці тепло. Сосни оточують мене, усе повітря наповнене ароматом живиці. Високо над головою між сосновими гілками я бачу блакитне небо і сяюче сонце. Під ногами в мене пісок, голки й шишки. А ось галявина, куди майже не проникають сонячні промені. На зеленому килимі трави можна побачити яскраво-червоні ягідки полуниці. Я сідаю на траву, притискаючись спиною до стовбура дерева, і намагаюся розгледіти між густими верхівками лісу шматочок неба або промінчик сонця.
Вийшовши з лісу, бачу захоплююче видовище: «... горить-тремтить ріка, як музика». Сіверський Донець! Я вперше зустрічаю ранок на березі ріки. Сонце золотить води Дінця, в яких відображається білий монастир. Сяють хрести, а дзвони вітають срібними голосами чудовий літній ранок, який обіцяє стати чудовим літнім днем.
Я теж вітаю цей ранок, милуючись прекрасним краєвидом. Я люблю літо, люблю сонце, людей, які разом зі мною зустрічають новий день.