Объяснение:
всі ми від самого народження чуємо яка прекрасна наша мова. українською, рідною нам мовою, мама нам співала першу колискову. перша прочитана книжка була також українською - милозвучною, солов'їною мовою.
хоча при спілкуванні з друзями ми не помічаємо наскільки наша мова дзвінка і гарна, але ми не повинні забувати її. хоч де б ми не були, завжди пам'ятаймо ту мову- якою було сказане ваше не дуже зрозуміле, але перше українське слово!
прекрасна, українська, рідна, милозвучна, солов'їна, дзвінка, гарна.
самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий?
Дуже близькою частиною мови є дієприкметник
вказуе на ознаку
запаху (п’янкий, запашний),
кольору (білий, зелений),
віку (старенький, давній),
розміру (величезний, середній),
матеріалу (діамантовий, дерев’яний),
якості (твердий, гнучкий),
принадлежності (зятів, сестрин),
простору (далекий, близький),
часу (ранній, вчорашній)
внутрішні властивості (добрий, щедрий),
зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний),
ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю