-Доброго дня,Маріє Іванівна!Вибачте за спізнення на урок. -Доброго дня,Іване.Скажи мені будь-ласка ,чому ти не прийшов вчасно? -Я не поставив(навів) будильник на потрібну годину,тому, прокинувшись пізно,не встиг прийти вшколу на дев*яту годину. -Потрібно було з вечора завести годинник,то можливо і не спізнився б. Вас не гніватись на мене,більше такий випадок не повториться і я прийму до уваги зауваження. -На сьогодні я вибачу тебе,але щоб більше такого не було. -Дякую.Дозвольте сісти на своє місце? -Авжеж,сідай. Ну якось так)
1)Дієприслівник не є самостійною частиною мови, тому що він має ознаки дієслова і прислівника.Дієприслівник має вид (доконаний, недоконаний), час (тільки теперішній та минулий), він може мати залежні слова, як і дієслово (разом із залежними словами він утворює дієприслівниковий зворот).Але подібно до прислівника, він не відмінюється.У реченні виконує роль обставини.Вчені-філологи вирішили, що дієприслівник не є ні дієсловом, ні прислівником, але все ж таки він ближче до дієслова, бо відповідає на питання що роблячи?, що зробивши? і називає додаткову дію (це означає, що дієприслівниковий зворот можна вилучити з речення, при цьому,з граматичної точки зору, речення буде побудоване вірно.Проте страждати від цього буде лексичний зміст речення, і ви не зможете донести думку до співбесідника) 2)Дієприкметник відповідає на запитання прикметника який?, яка?, яке?, які? і виражає ознаку предмета за дією, в той час,як дієприслівник означає додаткову дію.
А ми та звідки знаємо що тобі запам'яталося в навчальному році