Відповідь:
Пояснення:
Містичний замок
Чарівне Закарпаття милує неповторними краєвидами, багатством кольорів та незабутніми панорамами всіх тих, хто приїжджає в гості та живе тут. Одним із найвидатніших місць області є справжній замок Паланок, який захоплює нас своїм силуетом при сході раннього сонечка.
Дивна назва цієї історичної пам'ятки походить від маленького містечка, оточеного полями та ровом з водою, що знаходиться біля підняжжя 68-метрової гори, на якій він і розташований. Говорять, що перша споруда, яка згодом перетворилася у сучасний замок, була збудована білими хорватами в X ст., які проживали тут. Першим володарем міцної фортеці став князь Федір Корятович, який перетворив її у свою резиденцію. Він же викопав величезний колодязь, з якого, за легендою, кожну ніч виє чорт. Навколо споруди ростуть зелені дерева. Вони, наче піднімають догори весь могутній замок, вершини якого доторкаються до блакитного неба.
Споруда має три захисні фортеці, під якими розташовані підвали. Замок оточений глибоким ровом, через який можна пройти по дерев'яному мосту. Передня частина непримітна, з трьома невеличкими вікнами та загадковим порталом, за яким ти опиняєшся в іншому вимірі простору та часу, адже містична атмосфера палацу не залишить байдужим нікого. Багато людей приходять побувати там, подивитись на Мукачеве з висоти.
Сучасний стан цієї історичної пам'ятки плачевний, хоча деякі частини відреставровані. Я надіюся, що знайдуться люди, які зможуть зберегти її і для інших поколінь, адже без минулого нема майбутнього.
Мукачівський замок - один з небагатьох, який поєднав у собі декілька стилів Середньовіччя. Я горджуся тим, що завдяки Паланку про наше Закарпаття говорять навіть за кордом. Тому цінуймо та зберігаймо його!
Серед людей також самотньо
Людину може оточувати незліченна кількість людей. Це і ті люди, що живуть з нею під одним дахом, і ті з якими вона вчиться або працює, ті, з якими людина контактує в той чи інший час. Але навіть якщо поруч із людиною постійно знаходиться ця величезна кількість людей, в душі вона все одно може бути самотньою. Адже не завжди люди, що оточують тебе, можуть зрозуміти твої почуття або усвідомити твій біль. Не завжди люди, що оточують тебе, можуть поставити себе на твоє місце. У нашому сучасному світі більшість людей - егоїсти, які не хочуть навіть спробувати зрозуміти когось, окрім себе. Вони думають більше про власне благополуччя, ніж про потреби своїх близьких. Ось тому на Землі так багато самотніх людей.
Таким відчув себе і Маленький принц з одноіменного роману Антуана де Сент-Екзюпері. Він дуже багато подорожував і бачив різних людей: короля, шанолюба, п'яницю, ділка, ліхтарника, географа. Він зрозумів, що дорослі - досить дивні люди. Але він їх не розумів, як і вони його. Тобто йому було самотньо серед інших людей. Він покидав планети розчарованим, не знайшовши пітримки та розуміння.
Серед людей теж буває самотньо. Але лише пізнавши всю біль самотності, ти будеш по-справжньому дорожити тими, кого зумієш «приручити».