Ось і прийшов, нарешті, довгоочікуваний місяць березень – перший весни диханье, місяць – капельник. У лісі, на полях, у садах і парках синявою відливають великі кучугури снігу, накидати останніми лютневими снігопадами, сильні ще ночами морози і бадьорять ранки, вирують часом хуртовини, але по тому, як все яскравіше і тепліше пригріває сонце, як опівдні дзвенить, граючи з сонцем, весела кришталева крапель, як радісніше цвірінькають горобці і голосніше воркують голуби, як весело і дзвінко виспівує свою коротеньку нехитру, але бадьору пісеньку жовтогруді синичка, відчувається непереборне наближення красуні-весни. Це її позивні, луна переможного маршу з півдня. Весну вже не зупиниш.
Березень — той період, коли природа тільки починає пробуджуватися від зимового сну. Він навіть більше нагадує зиму, ніж весну.
Але вже до кінця березня снігу стане зовсім мало. В місті де-не-де на проталині можна буде зустріти квіти мати-й-мачухи. Ця рослина не боїться холодів, треба тільки щоб відтанув сніг на місці її зростання. Річки та водойми теж реагують на прихід весни. Лід стає крихким, місцями на ньому виступає вода. Але товщина ще завелика, потрібна більш тепла погода, щоб він тріснув і почався льодохід.
З настанням березня весна найбільш помітна в місті. Снігу майже немає, бо його вчасно прибирають за до машин, всюди асфальт. Від теплотрас, що проходять під землею, здається, що тут набагато тепліше, ніж за містом. Діти разом з батьками готують шпаківні для прильоту шпаків, вони прилітають майже слідом за грачами. Поля і луки незабаром почують дзвінкий спів жайворонків.
Непомітно, з невеликими перетвореннями, весна вступає в свої права. Настане другий весняний місяць — квітень. Поступово сніг розтане, дерева стануть зеленими та зацвітуть проліски.