Хто для мене найближча людина? Звичайно ж, моя улюблена матуся! Дорожче її у мене немає людини на всьому білому світі! Мама подарувала життя мені і моєму старшому братові. Я дуже їй за це вдячна!
Мама — мій найкращий друг. Вона завжди до в скрутну хвилину, підтримає мене, дасть добру пораду. Ми з мамою багато часу проводимо разом. Коли я була зовсім маленька, вона проводжала мене в дитячий сад, а потім ми разом поверталися додому, гуляли, читали книжки, ходили в магазин. Та й зараз я дуже люблю бувати удвох з матусею. Ми як дві подружки веселимося або сумуємо, а іноді мріємо. Дуже цікаво готуємо програму до свят, особливо Новорічних: ми вбираємося в костюми, інсценуємо свої постановки, які складаємо втрьох з мамою і братом. Але найцікавіше наше заняття — це читання. Ми по черзі читаємо вголос книги, які раніше підбирала мама, але тепер все частіше я ділюся з нею цікавими новинками. І в такі хвилини я відчуваю, що немає людей ближче нас з мамою.
Взагалі мені дуже пощастило, тому що моя мама — вчитель початкових класів і вона була моєю першою вчителькою! Мама навчила мене читати і писати, вирішувати важкі рівняння і завдання. Цьому вона вчить всіх своїх учнів. Я знаю, як непросто бути хорошим учителем. Скільки зошитів доводиться перевіряти кожен день! А скільки книжок читати! Мама засиджується за своїми «уроками» до пізньої ночі! Мені дуже подобалося вчитися у мами, хоча до мене вона часом ставилася суворіше, ніж до моїм однокласникам. Я не ображаюся на це, розумію, що мама бажає мені тільки добра! Мама — хороший учитель, її люблять багато учнів і батьки, поважають колеги по роботі.
А як смачно вміє готувати моя матуся! Пальчики оближеш! І млинці, і оладки, і пироги, і котлети — все їй вдається. А на дачі мама любить вирощувати квіти. Вона сама придумує, що і де посадити. Здорово виходить! І нас все літо радують які-небудь квіти!
Я дуже люблю свою маму, намагаюся у всьому їй бути помічницею і не засмучувати її. Моя матуся — найкраща, бо вона моя!
напевно на землі немає ні однієї людини, яка б не любила зимових канікул. як правило, це пора різдвяних свят із купою позитивних емоцій. я завжди намагаюся проводити їх у сімейному колі. люблю, коли вдома яскраво миготять святкові вогники, а в гостинній відчувається неповторний аромат щойно прикрашеної ялинки та мандарин.
можна досхочу бавитись в цікаві ігри, або переглядати улюблені фільми. залишається дуже багато часу, аби просто провести його зі своїми рідними. власне це й є найприємнішим моментом.
традиційно, кожного року ми з моїми друзями на різдвяні свята завжди ходимо до новорічної ялинки, щоб порозважатися та подивитися на виставу із головними героями багатьох казок , снігуронькою та дідом морозом.
в цей же час збираються гості, тому у нас вдома завжди можна почути голосний сміх та веселі розмови. на одне з моїх найулюбленіших свят – різдво, збирається вся наша велика родина. святковий стіл переповнений смачними стравами та солодощами, проте частування розпочинається з куті.
після вечері я разом із своїми товаришами, приїжджими братами та сестрами йдемо колядувати. за традицією співати колядки потрібно пізно ввечері, проте моя мама не дозволяє мені цього робити так як окрім себе я повинен подбати і про своїх родичів, які зовсім не знають міста. і хоча нас час обмежений, ми намагаємося відвідати якнайбільше домівок. як правило,
наша компанія не обмежується однією колядкою, у нас їх декілька. співаючи, ми сповіщаємо усіх людей про народження ісуса христа. за це ми отримуємо цукерки, мандарини або ж дрібні гроші.
дівчата цього дня збираються разом, аби поворожити на свого судженого. це вони роблять з розтопленого воску зі свічки, який виливають у воду. подружки ніби там щось бачать, а потім лише голосно сміються.
наступний ранок розпочинається з того, що ми хвалимося перед нашими батьками своїм заробленим скарбом.
різдвяні канікули ще не закінчились, а я вже починаю за ними сумувати. адже цей час можна провести як найвеселіше.