Яка найбільша мета в житті? Я вважаю - збільшувати добро в навколишньому світі. А добро - це перш за все щастя всіх людей. Воно має багато складових і кожного разу життя ставить перед людиною завдання, яке необхідно вирішувати. Можна і в дрібницях зробити щось добре, можна й думати про щось величне, але дрібниці і величність не слід розмежовувати. Багато чого в нашому житті розпочинається з дрібниць, зароджується в дитинстві і в тім, що поряд.
Дитина любить свою матір і свого батька, сестер, братів свою сім'ю, свій дім. Поступово розширюючись її схильності розповсюджуються на школу, село, місто країну. А це вже зовсім інше, тобто велике й глибоке почуття, хоча на цьому зупинятися не треба, а необхідно в людині шанувати людину.
Ми повинні бути патріотами. Немає необхідності ненавидіти кожну чужу країну, тому що любиш свою.
Велика мета добра починається з бажання добра своїм рідним, проте розширюючись, воно охоплює значно ширше коло проблем.
Любов не може бути несвідомою, вона повинна бути розумною. Це означає, що вона має єднатися з умінням помічати недоліки, боротися з ними. Вона повинна єднатися з мудрістю, з умінням відрізняти добро від зла. Вона не має бути сліпою.
ответ:Мамо, я так люблю тебе",- говорив Віталик.
Лис Микита хвалився: "Я прийду в місто і вкраду курку".
"Я - дуже гарна красуня",- загордилася Ганнуся.
Діти розповідали:"Ми любимо навчатися в школі".
" Мені вісім років",- відповіла Тетянка.
Вовк ведмедя налякав: " Я тебе з'їм".
"У моєї мами довга коса",- розповідала Вікторія.
Василько поцікавився: "А хто живе в цьому будинку?".
"Ти дуже добра дівчинка",- дякувала Маринці бабуся.
Кіт казав:" Я все життя на мишей полював".
У меня получилось 10
Объяснение:
ты точно даёшь