Землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає для душі тієї чистої години, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
підмети - асфальт, бетон, небо, життя
присудки - вкриває, затягується, летить, засмоктує, не залишає, можна замислитись, подумати
Додатки - землю, димами, ревом, моторів, для душі, години, над собою, про головне
Обставина - кудись, шалено, в тривозі
Означення - метушливій, тієї, чистої
Речення складне, пош,, розпов., не оклич,
1 - двоскл, пош, прост, ускл однор. підметами,
2 - прост, двоскл, пош, ускл однорід додатками,
3 - прост, пош, двоскл., ускл однорід присудками
4 - просте, односклд, ускл однорід присудками
Объяснение:
Объяснение:Життя людини — це спілкування. Завдяки мові вона збагачується знаннями, уміннями своїх сучасників, засвоює досвід попередніх поколінь.
Ставлення людини до мови свідчить і про її культурний рівень, і про її громадянськість. Інакше й бути не може, бо мова втілює в собі духовні скарби народу, тому її вивчення, заглиблення в потаємне значення слова і прагнення до розширення та вдосконалення мовних ресурсів свідчать про небайдужість людини до минулого, сучасного і майбутнього того народу, який її породив. Через мову пізнається людина, виявляється її моральне обличчя, суспільні та естетичні ідеали. Сама по собі мова не може бути ні поганою, ні гарною. А от мовлення — інша річ.
Інтелігентне мовлення передбачає погляд на мову як творчу практику окремих людей, які, спілкуючись між собою, зберігають у ній культуру попередніх поколінь і розвивають її відповідно до надбань цивілізації.
Інтелігентне мовлення — це чуття мови, націленість на самовдосконалення, внутрішнє прагнення до знань, краси, етики поведінки, манери ввічливої розмови. Якщо ми говоримо, що в мові відбито характер народу, його психічний склад, побут, історію, то в мовленні виявляється в усіх своїх барвниках конкретна людина.
Духовна спадщина українського народу цінна й багата. Соціальне й індивідуальне в мові нерозривні, як невіддільна доля народу.