Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)
Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує! (Т. Шевченко)
Мова — духовне багатство народу. (Василь Сухомлинський)
Василько та Петрик були найкращими друзями. Вони завжди всім ділились один з одним.
Але обоє покохали одну дівчинку Оленку.Щось доказати їй свою любов Петрк сказав, що купить Одені 1 морозиво. Дівчинка дуже зраділа. А наш Василько, почувши це, сказав, що купить кохіній аж 2 морозива.
Ще довго хлопці сперечали, хто більше купить морозив для Олени. Пройшло 15 хвилин.
Після довгої суперечки, Петрик зупинився. Адеж Василько вже наобіцяв дівчинці аж 10 морозив. Вихвалялися хлопці та й вихвалялися. Але прийшов час виконувти свої обіцянки. Дівчинка чекала смачного десерту. Проте є одне "АЛЕ". Звідки ж Васильку знайти стільки грошей.
Тоді він вирішує тишком-нишком взяти їх у тата в гаманці. Вася окуратно пробрався до хати, підійшов до гаманця і вже лишилося лише витягти гроші. Аж ось позаду хлопця опинився тато й негайно ж насварив сина й лишив його під домашнім арештом. Після цього Василько вже ніколи не хвалився.