Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Всі ми різні, але кожен із нас неповторний. Недарма вчителі, батьки, наші рідні хочуть зробити із нас гідну людину. Щоб усі знайшли місце у житті.
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Але на помилках вчимося... Це нормально. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – принципи моралі.
Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
В нашому житті зустрічається багато чого: радість, горе, випробовування, страждання, нагорода, щастя, кохання... Життя складне, адже разом з цим ми стикаємося з підлістю, зрадою, лицемірством, ненавистю від інших. Чи заслуговують вона гідності в суспільстві? Ні, проте це не так важливо, адже тільки від нас залежить: чи гідно саме ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Насправді в житті нелегко знайти вірну дорогу, бо ж моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві вже давно докірно зламані, а людське життя... Воно нічого не важить.
Сьогодні, як ніколи,гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті-решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною з великої літери.
Взимку вони живляться рибкою, що не реагує на крижаний панцир і не спливає з звичайних місць проживання (плотва, йорж, уклейка).
Окунь виходить на полювання взимку в сутінковий і денний час, щука - в сутінки, судак - в глибокі сутінки.
Дуже любить зиму минь, який спить влітку. Взимку його активність підвищується. Він добре відгодовується й розмножується.
Риби дрібних водойм на зиму зариваються в мул. Коли процес обледененеія досягає дня вони стають бранцями "крижаної в'язниці". Але при цьому вони не гинуть, а в замерзлому стані доживають до весни, знову відтають, починають відгодовуватися і розмножуватися.
Ось так по-різному зимують риби.
Був чудовий серпневий ранок. Квочка-мама вивела своїх маленьких діток на город. Жовті курчата розбіглись по грядках, мов горох. Розгублена мама кликала малят до себе. Та даремно. Навколо було стільки цікавого. З усіма познайомитися, усе треба пізнати.